Парламент Казахстану змінив назву столиці: носитиме ім'я Назарбаєва

Парламент Казахстану прийняв поправки до конституції про перейменування столиці Астани в Нурсултан, на честь колишнього президента Назарбаєва.

Про це повідомляє Українська правда із посиланням на "РИА Новости".

 Астана, чи то пак вже Нурсултан...

Фото: Informburo.kz

За інформацією видання, з відповідною ініціативою до парламенту звернувся новий президент Касим-Жомарт Токаєв лише у середу вранці, і депутати вже провели питання через два читання.

"Ухвалене історичне рішення", - сказав спікер мажилісу (нижньої палати) парламенту Казахстану Нурлан Нігматулін за підсумками голосування.

Тепер поправки має підписати президент.

У середу вранці Токаєв прийняв присягу президента і пообіцяв дотримуватися усталеного курсу країни.

Він також вважає за необхідне спорудити монумент на честь Назарбаєва і назвати його ім'ям центральні вулиці обласних міст.

Нагадуємо, що 19 березня президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв у зверненні до народу заявив, що подає у відставку.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.