Польща не запросила Путіна на річницю початку Другої світової війни

У Канцелярії президента Польщі пояснили, чому на урочисті заходи з нагоди 80-річчя початку Другої світової війни не запросили президента Росії Володимира Путіна.

Таке рішення в Дуди пояснили зрозуміли натяком: агресорів вирішили не приймати, повідомляє 24 канал.

 Колаж: Najwyższy CZAS!

На таке рішення польського лідера з’явилась блискавична реакція МЗС РФ. Так, російське дипвідомство назвало такий жест Польщі "ігноруванням історичної логіки".

"Посилання на історичну логіку з боку МЗС Росії особливо в контексті вересня 1939 року ми вважаємо проблематичним", – зазначив глава Канцелярії польського президента Кшиштоф Щерський.

Він також додав, що відзначення 80-ї річниці агресії проти Польщі, яка стала початком Другої світової війни відбудеться в компанії держав, з якими Польща зараз близько співпрацює задля миру та які спираються на дотримання міжнародного права, повагу до суверенітету держав і їх територіальної цілісності.

Порушення цих засад було ознакою агресорів 1939 року і залишається найбільшою загрозою для миру у наші дні, – пояснив Щерський відмову Варшави запросити на церемонію президента Росії Володимира Путіна.

Читайте також:

Росіяни відзначили зняття блокади Ленінграда військовим парадом. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.