Олімпіада-2020 в Токіо пройде із символікою 55-річної давнини. ВІДЕО

У Токіо представили серію з 50 піктограм, присвячених видам спорту, які будуть використовуватися на літніх Олімпійських іграх-2020. Вони зроблені в стилі ретро-ілюстрацій, які були представлені на перших Олімпійських іграх в Токіо у 1964 році.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на Dezeen.

 
Емблема футболу на Олімпіаду 2020 в Токіо.
Фото: DEZEEN.COM

Піктограми розроблені з використанням синього кольору емблем Токіо 2020 року, а також п'яти інших кольорів, які будуть використовуватися для створення крапок відмінності: темно-червоного, королівського синього, рожевого коліру сакури, фіолетового та зеленого.Над стилістикою піктограм працював японський графічний дизайнер Масаакі Хіромура. За словами Хіромури, йому було важливо передати красу і динамічність спортсменів, поважаючи "піонерський спадок японської індустрії дизайну".

Ілюстрації створені для всіх 33 видів спорту програми Олімпійських ігор. Їх будуть використовувати на плакатах, квитках, картах, путівниках та іншій продукції. Спортивні піктограми також прикрашатимуть огорожу навколо села олімпійських спортсменів.

Читайте також:

Adidas зняв з продажу одяг із символікою СРСР

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.