АНОНС: У Будинку офіцерів відбудеться урочистий захід до проголошення незалежності Карпатської України

26 березня в приміщенні Центрального будинку офіцерів Збройних Сил України відбудеться урочистий захід, присвячений 80-річчю проголошення незалежності Карпатської України.

У програмі заходу передбачено вітальне слово почесних гостей, виступи науковців із тематики Карпатської України, перегляд відеосюжету про покладання квітів загиблим захисникам України у Меморіальному парку "Красне поле" (поблизу міста Хуст, Закарпатської області), вшанування пам'яті загиблих хвилиною мовчання, тематичний концерт Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України, тощо.

Участь у заході візьмуть:

Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України;

Володимир В'ятрович, Голова Українського інституту національної пам'яті;

Степан Віднянський, доктор історичних наук;

Олександр Пагіря, кандидат історичних наук;

Станіслав Аржевітін, доктор економічних наук;

Представники карпатських землятств.

26 березня, 16:00

Місце: Центральний будинок офіцерів (м. Київ, вул. Грушевського 30/1), велика зала.

Організатор: Український іститут національної пам'яті.

Вхід вільний.

АНОНС:
В Будинку офіцерів відбудеться урочистий захід до проголошення незалежності Карпатської України 

26 березня о 16:00 у приміщенні Центрального будинку офіцерів Збройних Сил України (м. Київ, вул. Грушевського 30/1, велика зала) відбудеться урочистий захід, присвячений 80-річчю проголошення незалежності Карпатської України.

26 березня о 16:00 
м. Київ, вул. Грушевського 30/1, 
(велика зала)

Участь у заході візьмуть: 

  • Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України; 
  • Володимир В'ятрович, Голова Українського інституту національної пам'яті; 
  • Степан Віднянський, доктор історичних наук;  
  • Олександр Пагіря, кандидат історичних наук;  
  • Станіслав Аржевітін, доктор економічних наук; 
  • Представники Карпатських землятств. 


У програмі заходу передбачено вітальне слово почесних гостей, виступи науковців із тематики Карпатської України, перегляд відеосюжету про покладання квітів загиблим захисникам України у Меморіальному парку “Красне поле” (поблизу міста Хуст, Закарпатської області), вшанування пам'яті загиблих хвилиною мовчання, тематичний концерт Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України, тощо. 

Вхід вільний. 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.