АНОНС: У Будинку офіцерів відбудеться урочистий захід до проголошення незалежності Карпатської України

26 березня в приміщенні Центрального будинку офіцерів Збройних Сил України відбудеться урочистий захід, присвячений 80-річчю проголошення незалежності Карпатської України.

У програмі заходу передбачено вітальне слово почесних гостей, виступи науковців із тематики Карпатської України, перегляд відеосюжету про покладання квітів загиблим захисникам України у Меморіальному парку "Красне поле" (поблизу міста Хуст, Закарпатської області), вшанування пам'яті загиблих хвилиною мовчання, тематичний концерт Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України, тощо.

Участь у заході візьмуть:

Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України;

Володимир В'ятрович, Голова Українського інституту національної пам'яті;

Степан Віднянський, доктор історичних наук;

Олександр Пагіря, кандидат історичних наук;

Станіслав Аржевітін, доктор економічних наук;

Представники карпатських землятств.

26 березня, 16:00

Місце: Центральний будинок офіцерів (м. Київ, вул. Грушевського 30/1), велика зала.

Організатор: Український іститут національної пам'яті.

Вхід вільний.

АНОНС:
В Будинку офіцерів відбудеться урочистий захід до проголошення незалежності Карпатської України 

26 березня о 16:00 у приміщенні Центрального будинку офіцерів Збройних Сил України (м. Київ, вул. Грушевського 30/1, велика зала) відбудеться урочистий захід, присвячений 80-річчю проголошення незалежності Карпатської України.

26 березня о 16:00 
м. Київ, вул. Грушевського 30/1, 
(велика зала)

Участь у заході візьмуть: 

  • Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України; 
  • Володимир В'ятрович, Голова Українського інституту національної пам'яті; 
  • Степан Віднянський, доктор історичних наук;  
  • Олександр Пагіря, кандидат історичних наук;  
  • Станіслав Аржевітін, доктор економічних наук; 
  • Представники Карпатських землятств. 


У програмі заходу передбачено вітальне слово почесних гостей, виступи науковців із тематики Карпатської України, перегляд відеосюжету про покладання квітів загиблим захисникам України у Меморіальному парку “Красне поле” (поблизу міста Хуст, Закарпатської області), вшанування пам'яті загиблих хвилиною мовчання, тематичний концерт Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України, тощо. 

Вхід вільний. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.