ЮНЕСКО виступила проти будівництва на пішохідно-велосипедного мосту в Києві

ЮНЕСКО виступає проти спорудження пішоходно-велосипедного мосту між Володимирською гіркою та Хрещатим парком, запроектованого Київською міською державною адміністрацією.

Це випливає з листа Міністерства культури України на адресу КМДА, який опублікувала LIGA.net.

Міст планують відкрити в кінці травня 2019 року до Дня Києва. Однак, якщо Київ і ЮНЕСКО не знайдуть спільної мови, угода про співробітництва між сторонами може бути розірвана.

"У листі ЮНЕСКО висловлюється занепокоєність можливими наслідками згаданих будівельних робіт для збереження цінності об’єкта", — сказано у відповіді прес-служби Мінкульту на запит LIGA.net. Текст листа ЮНЕСКО міністерство не афішує.

 Фото: biz.liga.net
 

У листі Міністерства культури йдеться, що згідно із законом "Про охорону культурної спадщини", перед початком будівельних робіт з об’єктами всесвітньої спадщини, в їх буферних зонах і прилеглих територіях необхідно поінформувати Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Таким об’єктом є Володимирська гірка.

У КМДА на запит Liga.net не відповіли. Раніше заступник голови КМДА Олександр Спасібко казав, що місто отримало узгодження всіх інстанцій в Україні на будівництво пішохідно-велосипедного мосту, тому всі дії будівельників законні.

Але в середині лютого 2019 року ЮНЕСКО прислала Міністерству культури листа, в якому поставивило вимогу призупинити всі роботи.

 Проект пішохідно-велосипедного мосту. Фото: biz.liga.net

І після цього роботи були призупинені до квітня, коли представники ЮНЕСКО приїдуть до Києва, повідомив віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів Георгій Духовничий.

"Урядовці можуть запропонувати компромісне рішення, але на поступки представники ЮНСЕКО не підуть", — каже Духовничий.

За його словами, місту доведеться або міняти проект мосту, або взагалі демонутвати його. Інакше ЮНЕСКО може розірвати угоду з Києвом. Духовничий вважає, що експерти ЮНЕСКО також оглянуть буферну зону Софії Київської, де зараз ведеться будівництво.

"Я думаю, представники ЮНЕСКО будуть дуже здивовані тому, що вони побачать і висловлять претензії і до цих будівництв. Під захистом перебуває і панорама Києва над Дніпром, яка порушена силою-силенною кількістю висоток", — говорить він.

Нагадаємо, згідно з проектом, парк "Хрещатий" і парк "Володимирська гірка" повинен з’єднати міст завдовжки 210 м і завширшки від 6 до 14 м. Конструкція мосту має бути виконана зі скла й бетону. Бюджет проекту — 260 млн грн. Будівельні роботи почалися в грудні 2018 року. Головним ініціатором проекту виступив міський голова Києва Віталій Кличко.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.