У Франківську директор обласного архіву намагався змити хабар в унітаз

Івано-Франківський міський суд визнав винним у зловживанні впливом колишнього директора Державного архіву Івано-Франківської області Ігоря Гриника.

У квітні 2018 року Гриник отримав $500 хабара. Під час затримання посадовець намагався змити гроші в унітаз, повідомляє ІА ЗІК із посиланням на видання Курс.

 Фото: Правда.іф

На посаді директора обласного держархіву він працював з 2009 року.

5 березня 2018 року до Гриника звернувся голова кооперативу "Проектант" з проханням допомогти у пошуку та наданні інформації про місця розташування родовищ корисних копалин.

Гриник пообіцяв голові кооперативу, що за $500 зможе вплинути на посадовця, до обов’язків якого входив пошук документів з питань розробки корисних копалин на території Івано-Франківської області.

Голова кооперативу погодився на пропозицію і одразу звернувся із заявою до поліції.

19 квітня минулого року після передачі хабара посадовця затримали правоохоронці.

У суді Гриник визнав свою провину, обіцяв, що більше такого не повториться та просив суворо не карати.

Зрештою суд визнав чоловіка винним у зловживанні впливом та призначив 12 750 грн штрафу. Також він заплатить 8 294 грн за експертизи.

Читайте також:

Директору Державного архіву Закарпатської області оголошено про підозру у отриманні хабара

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.