У Єгипті група археологів знайшла стародавній палац біля храму Рамзеса II

Група археологів з Нью-Йорка відкрила стародавній єгипетський палац на місті королівського храму. Це підтвердили в Міністерстві античності Єгипту. Віднайдена споруда примикає до храму Рамзеса II в древньому місті Абідос, де були поховані кілька інших єгипетських правителів.

Як повідомляє Newsweek, вчені віднайшли структуру під час розкопок на місці храму, пише видання "День".

 Фото: newsweek.com

Як розповів дослідник Самех Іскандер з Університету Нью-Йорка, команда знайшла кам’яну доріжку біля південно-західного входу. Вона привела дослідників до входу в іншу будівлю, прикрашену картушем – поміткою з ієрогліфів, яка вказує на приналежність монарху.

Як виявилося, знаки говорили про фараона Рамзеса II.

Археологи також відкопали наріжні камені храму, які були прикрашені такими ж королівськими символами. Ці написи, а також нещодавно відкриті склепіння допоможуть вчених краще зрозуміти роль соборів тих часів. Професор Джоан Флетчер з Університету Йорка сказала Newsweek, що знахідна не безпрецедентна.

Приміром, поховальний храм фараона Рамзес III у Луксорі теж був доповнений королівським палацом поруч.

Читайте також:

На дні Нілу знайшли легендарний корабель, описаний ще Геродотом

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.