Столичну вулицю назвали ім’ям Джона Маккейна

Київська міська рада підтримала перейменування вулиці Івана Кудрі на Джона Маккейна.

Відповідне рішення столичні депутати ухвалили на засіданні у четвер, повідомляє Українська Правда.

 

Проект був внесений до порядку денного як невідкладний і отримав 71 голос "за", 4 "проти", 1 депутат утримався.

Перед тим, за поданням міського голови Віталія Кличка, вулицю планували назвати ім’ям ідеолога українських націоналістів Дмитра Донцова.

Однак пізніше Київраді запропонували дати вулиці ім’я покійного американського сенатора Маккейна.

Нагадуємо, що Іван Кудря – радянський розвідник, представник НКВД у Києві. Американський сенатор Джон Маккейн був критиком російського президента Володимира Путіна і прихильником надання Україні летальної зброї для оборони від агресії Кремля.

Сенатор жорстко критикував президента США Дональда Трампа – він називав його "імпульсивним" і "дезінформованим" та критикував через політику глави Білого дому щодо РФ, Сирії та Китаю.

У 2017 році в Маккейна діагностували рак. Він помер 25 серпня, на 82 року життя. Президент Петро Порошенко на прощанні з Маккейном назвав його героєм України. Пізніше президент запропонував Київраді перейменувати вулицю Кудрі на честь Маккейна. Його родина виступила за перейменування.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.