У "Фейсбуці" забанили Юлія Цезаря на прізвище Муссоліні

9 квітня "Фейсбук" заблокував сторінку Гая Юлія Цезаря Муссоліні. Незважаючи на те, що бан мав тривати до 11 квітня, його зняли через кілька годин.

Про це пише "Новое время".

Соціальна мережа сприйняла акаунт з іменем, як у римського імператора, за фальшивку. Проте Гай Юлій Цезар (Caio Giulio Cesare) — справжнє ім'я реальної людини, а сам він є правнуком диктатора фашистської Італії Беніто Муссоліні. З цього приводу Муссоліні-молодший готується пред'явити "Фейсбуку" позов за "дискримінацію".

Фото зі сторінки Гая Юлія Цезаря Муссоліні (Caio Giulio Cesare Mussolini) у "Фейсбуці" 

"Я розблокував свій особистий акаунт в Фейсбуці. Це наша перша перемога. Спасибі всім, хто піднявся проти цієї диктатури єдиної думки", — написав він відразу після розблокування.

У травні Гай Юлій Цезар збирається балотуватися в Європарламент від партії "Брати Італії".

Батько української аеророзвідки – полковник Армії УНР Павло Крицький

До сьогодні історики вважали, що начальник штабу Технічних військ Армії УНР полковник Павло Крицький помер у Львові після 1924 року. Відомою була лише одна його світлина… Однак, прожив він ще більше 20 років у Чехії, а похований у Празі. Вдалось відшукати його могилу. Віднайшлось і більше його фотографії, які вперше публікуються у цій статті…

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.