Українці в Австрії вшанували пам’ять закатованих людей у нацистських таборах

Цими днями до Маутгаузену приїхали делегації з різних країн світу. Серед них — відомі політики, громадські діячі та очевидців.

Аташе з питань оборони при Посольстві України в Австрії полковник Андрій Ткачук, Федеральний канцлер Австрії та члени уряду взяли участь у поминальних заходах, повідомляє прес-служба МОУ, передає Гал-Інфо.

Фото: прес-служба МОУ
Фото: прес-служба МОУ

Живих свідків тих страшних подій залишились одиниці. Один із них — українець, харків’янин Ігор Малицький.

Ігор Малицький — невільник чотирьох концтаборів, який пережив своїх катів. Нині йому 94 роки, але такий поважний вік не став завадою і дідусь приїхав до Австрії.

Фото: прес-служба МОУ
Фото: прес-служба МОУ

До речі, українців у концтаборах було чимало. Це — визначні діячі, політичні в’язні, учасники підпілля, військовополонені та звичайні мирні мешканці.

Апарат Військових аташе в Республіці Австрія втілює в життя важливий проект, який так і називається: "Українці в Маутгаузені".

Слід зазначити, що до кінця року має бути видана книга зі спогадами, архівними документами, старими фотографіями та інтерв’ю ще живих очевидців, які були бранцями нацистських таборів.

Довідково. У 1995 році у селі "Ебензеє", де знаходився один із найбільших філіалів Мауггаузену, встановлено пам’ятник від Світової ліги українських політичних в’язнів, а у 2000 році в Маутгаузені було відкрито пам’ятник від України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.