Комікс "Воля-2". Скоропадський, Грушевський, Сікорський та інші проти червоної армії мерців

Творці українського графічного роману «Воля» представили другий том коміксу. До новинки також створили буктрейлер.

У другому томі фантастичного коміксу дія відбувається 1919 року в альтернативному всесвіті, повідомляє "Освіторія"

Серед героїв — видатні діячі доби Української революції — гетьман Павло Скоропадський, президент Академії наук Володимир Вернадський, історик та Голова Центральної Ради Михайло Грушевський (у трейлері його названо "президентом"), авіаконструктор Ігор Сікорський та інші. 

За сюжетом, керована Кремлем армія мертвих наступає на Кубань, яка входить до Української Держави. Ключ до некротехнологій більшовиків — в Османській Імперії. Гетьман Павло Скоропадський доручає терміново зібрати команду для таємної місії.

 

Тим часом Лев Троцький та Володимир Ленін мають справу з повстанням у Кронштадті, а анархіст Нестор Махно дізнається про таємний проект гетьманату «Голіаф», який базується у Львові.

Серія графічних романів «Воля» — це поєднання альтернативної історії, фантастики, бойовика та жахів. 

 

Перший том вийшов два роки тому. Відтоді команда проекту створила цілий всесвіт «Волі», активно співпрацює з історичними реконструкторами, регулярно проводить конкурси, лекції та освітні проекти, популяризує вивчення історії серед дітей та дорослих читачів. 

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.