Україна просить ООН визнати депортацію кримських татар геноцидом

Постійний представник України в ООН Володимир Єльченко направив генеральному секретарю Антоніу Гутеррешу і державам-членам звернення Меджлісу кримськотатарського народу із закликом визнати депортацію 1944 року геноцидом.

Про це повідомляє прес-служба постійного представництва України в ООН, передає The Бабель.

 

«Звертаємося до парламентів країн-членів ООН на прикладі сейму Латвійської республіки, визнати депортацію кримськотатарського народу у 1944 році актом геноциду кримськотатарського народу.

Закликаємо міжнародні організації, насамперед ООН, Євросоюз, Раду Європи, ОБСЄ, а також усіх світових лідерів і визнаних громадських діячів докласти зусиль для примушення Росії до дотримання норм міжнародного права і звільнення окупованих територій України, в тому числі Криму», — йдеться в повідомленні.

У тексті документа також уточнюється, що необхідно створити міжнародний трибунал для судового переслідування і притягнення до відповідальності винуватців військової агресії проти України та окупації Криму.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.