Україна просить ООН визнати депортацію кримських татар геноцидом

Постійний представник України в ООН Володимир Єльченко направив генеральному секретарю Антоніу Гутеррешу і державам-членам звернення Меджлісу кримськотатарського народу із закликом визнати депортацію 1944 року геноцидом.

Про це повідомляє прес-служба постійного представництва України в ООН, передає The Бабель.

 

«Звертаємося до парламентів країн-членів ООН на прикладі сейму Латвійської республіки, визнати депортацію кримськотатарського народу у 1944 році актом геноциду кримськотатарського народу.

Закликаємо міжнародні організації, насамперед ООН, Євросоюз, Раду Європи, ОБСЄ, а також усіх світових лідерів і визнаних громадських діячів докласти зусиль для примушення Росії до дотримання норм міжнародного права і звільнення окупованих територій України, в тому числі Криму», — йдеться в повідомленні.

У тексті документа також уточнюється, що необхідно створити міжнародний трибунал для судового переслідування і притягнення до відповідальності винуватців військової агресії проти України та окупації Криму.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.