В уряді готують санкції проти установ, що ведуть незаконні розкопки в Криму

Міністерство окупованих територій та переміщених осіб ініціює введення санкцій до 28 наукових і музейних установ, які ведуть незаконні археологічні розкопки в окупованому Криму.

Про це повідомляє «Українська Правда» із посиланням на прес-службу міністерства.

Фото ілюстративне. Херсонес Таврійський
Фото ілюстративне. Херсонес Таврійський

За її даними, проект відповідного акту направлено на погодження до заінтересованих органів державної влади, після чого він буде спрямований на розгляд уряду.

У відомстві розповіли, що протягом останніх 5 років Росія активно проводить незаконні археологічні розкопки на півострові. До них залучена ціла низка провідних наукових і музейних установ РФ.

"Активну участь в археологічних розкопках беруть кримські наукові установи, що були незаконно зареєстровані, як російські юридичні особи", - йдеться в повідомленні.

МінТОТ зазначає, що велика кількість таких розкопок здійснюється в межах великих інфраструктурних проектів Росії, таких як будівництво керченського мосту або так званої "траси Таврида".

У відомстві кажуть, що підставою для таких дій є "відкриті листи" (дозволи), що незаконно видаються Міністерством культури РФ.

"За період 2014-2018 років Мінкультури РФ було ухвалено більше 90 наказів про видачу дозволів на проведення археологічних розкопок на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя", - розповідають в українському міністерстві.

Там кажуть, що ідентифікували низку фізосіб, що отримали дозволи на проведення незаконних археологічних розкопок, і проти них ще у березні були застосовані санкції.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.