У Флоренції встановлять памятник Шевченку

Муніципалітет Флоренції на своєму засіданні схвалив рішення про встановлення в італійському місті пам’ятника українському поету, художнику, борцю за свободу українського народу Тарасу Шевченку.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Київської міської ради.

Віталій Кличко під час робочого візиту до Флоренції на зустрічі з мером міста Даріо Нарделлою
Віталій Кличко під час робочого візиту до Флоренції на зустрічі з мером міста Даріо Нарделлою

Так, у рішенні зазначається, що «ця мистецька робота збагатить культурну та мистецьку спадщину муніципалітету».

Монумент буде встановлено в центрі міста неподалік від всесвітньовідомого флорентійського кафедрального собору Santa Maria del Fiore, на площі перед однією з найбільших бібліотек міста Biblioteca delle Oblate.

Автором монументу є відомий український скульптор Олег Пінчук. Пам’ятник є подарунком Флоренції від міста Києва і виготовлений за ініціативою мера Києва Віталія Кличка та за рахунок українських меценатів.

Нагадуємо, що 21-22 квітня 2016 року Віталій Кличко під час робочого візиту до Флоренції на зустрічі з мером міста Даріо Нарделлою обговорив можливість встановлення у Флоренції пам’ятника Тарасу Шевченку.

До цього, у 2015 році, спільними зусиллями Київської міської влади, Посольства Італії в Україні та міжпарламентської групи дружби України та Італії в столиці України на Володимирській гірці відкрили пам’ятник італійському поету, що народився у Флоренції, Данте Аліг’єрі.

Пам’ятник Данте – спільний твір італійського скульптора Лучано Массарі і українського архітектора Леоніда Малого. Монумент був подарунком Флоренції Києву.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.