У Франції знайшли монети доби Відродження. ФОТО

Археологи Національного інституту превентивних археологічних досліджень (ІНРАП, Франція) вивчали місце неподалік абатства Святого Венігна в Діжоні і знайшли 34 монети із золота й срібла в руїнах кам’яної будівлі. Кам’яницю збудували в кінці XV або на початку XVI століття, а монети зберігалися під підлогою коло стіни.

Скарб містив 10 золотих монет і 24 стрібних, повідомляє «History Blog». У бронзовій коробочці, де збергіалися монети, дослідники знайшли також емальовану золоту підвіску. Через корозію монети злиплися в одне ціле.

 
 

Реставратори ІНРАП у лабораторії змогли роз’єднати й очистити їх. З’ясувалося, що всі монети датуються другою половиною XV століття та були карбовані державами Італії (Папські держави, Феррара, Мілан, Венеція) та Священною Римською імперією (герцогства Брабант, Савой та курфюрство Пфальц). Найстарішою є золота монета, випущена в Брабанті між 1432 і 1467 роками.

 
Підвіска, яка була серед знахідок
 
Характерною ознакою тогочасних монет був портрет правителя держави, яка карбувала валюту

Найновішу монету із золота карбували за часів Папи Римського Інокентія VIII (очолював престол з 1484 по 1492). Стан грошей свідчить про те, що вони недовго були в обігу перед тим, як їх заховали.

Французька монета у скарбі лише одна — випущена в часи короля Луї XI. Переважають італійські монети, серед яких найкраще представлені срібні тестони, карбовані династією герцогів Мілана Сфорца.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.