Учені знайшли голову доісторичного звіра з неушкодженим мозком. ФОТО

Відірвану голову першого відомого плейстоценового вовка викопали в Абийському улусі на півночі Республіки Саха (Якутія) в Росії.

Її знайшов місцевий житель Павло Єфімов улітку 2018 року на березі р. Тірехтях, що є притокою р. Індигірка, повідомляє видання «The Siberian Times».

Вовк був дорослим у віці від 2-х до 5-ти років на момент смерті. Його ікла та хутро, подібне до хутра мамонта, збереглися неушкоджені у вічній мерзлоті.

 

Голова вовка з четвертинного періоду мала в довжину 40 см. Це половина тулуба сучасних вовків (від 66 86 cм)

Японські науковці оцінюють вік голови в понад 40 тисяч років. Учені Шведського музею природничої історії збираються дослідити ДНК цього хижака плейстоценового періоду.

 
Абийський улус Якутії, де знайшли голову
The Siberian Times

«Це унікальне відкриття перших відомих решток дорослого плейстоценового вовка, у яких збережені тканини. Ми порівняємо його зі сучансими вовками, щоб зрозуміти, як розвивався цей вид та реконструювати його зовнішній вигляд», — сказав представник Академії наук Республіки Саха Альберт Протопопов.

 
Голова плейстоценового вовка на знімку комп'ютерної томографії
the siberian times
 
Голова плейстоценового вовка на знімку комп'ютерної томографії

Вражаючу знахідку представили в Токіо, Японія, під час відкриття виставки шерстистих мамонтів, організованої японськими і якутськими вченими. Окрім вовка, вони представили бездоганно збережене тіло дитинчати печерного лева.

«Їхні м’язи, органи та мозок у доброму стані, — сказала професор палеонтології та медицини Школи медицини Університету Дзікей (Токіо) Наокі Судзукі, яка вивчала рештки комп’ютерною томографією. — Ми хочемо визначити їхні фізичні спроможності та екологію, порівнюючи їх із сьогоднішніми левами та вовками».

 
Тіло дитинчати печерного лева, якому дали ім'я Спартак 
 
Науковці поміщають левеня в сканер

Дитинча печерного лева, яку назвали Спартаком, має 40 см в довжину та важить біля 800 г. на думку науковців, левеня померло невдовзі після народження.

ДОВІДКА:

Плейстоцен — одна з епох четвертинного періоду, яка почалася 2, 588 мільйона років тому і закінчилася 11,7 тисяч років тому. У Євразії характеризувалася багатством тваринного світу, представленого, зокрема: шерстистими мамонтами і носорогами, печерними львами, дикими конями, бізонами, ведмедями тощо.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.