Знайдений у Польщі тунель може вести до Янтарної кімнати. ФОТО

Польські дослідники виявили в місці розташування колишнього штабу сухопутних військ Вермахту замаскований вхід у тунель, який може вести до легендарної Бурштинової кімнати.

Про це повідомив Бартломей Плебаньчик — працівник музею Другої світової війни у Мамерках у північно-західній Польщі, передає Укрінформ із посиланням на RMF.FM.

"Ми сміливо можемо говорити про прорив у пошуках. Завдяки застосуванню професійного георадара нам вдалося встановити місце підземного тунелю. Після розкопувань у місці, визначеному георадаром, ми і справді знайшли вхід у тунель, який майже однозначно не відкривався з часів війни", — заявив Плебаньчик.

 
Місце, під яким розташовується вхід до тунелю

Виміряти глибину тунелю поки не змогли. Вхід до нього, схоже, спеціально замаскували товщею ґрунту поверх 100-кілограмової бетонної плити. Зі слів Плебаньчика, в тунель неможливо потрапити, не спилявши велике дерево, яке виросло на місці плити.

У 2016—2017 роках сліди Янтарної кімнати вже шукали неподалік місця, де виявили замаскований бункер. Але тоді пошуки завершилися безрезультатно.  

Пошуковці розраховують знайти якщо не Бурштинову кімнату, то оригінальні документи, автентичні речі, якими користувалися генерали Вермахту.

Модель того, як може виглядати вхід до підземного бункера
Модель того, як може виглядати вхід до підземного бункера

У музеї в Мамерках припускають, що тунель спробують відкрити в кінці червня, коли владнають усі юридичні формальності.

ДОВІДКА:

У лісі під Мамерками на території близько 200 га в 1940— 1944 роках нацисти збудували 250 військових об’єктів, зокрема 30 залізобетонних укриттів, які збереглися до наших днів. Там могло перебувати одночасно 40 німецьких генералів і до 1,5 тис. офіцерів і солдатів Вермахту. Залишаючи Мамерки в січні 1945 року, німці не встигли підірвати збудовану інфраструктуру.

Бурштинова кімната — знаменитий шедевр мистецтва, який безслідно зник під час Другої світової війни та не знайдений й донині. Кімнату було створено німецькими та датськими майстрами для прусського короля Фрідріха І, а згодом подаровано російському царю Петру І. Вона вважалася перлиною літньої резиденції російських імператорів у Царському селі біля Санкт-Петербурга.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.