Іспанські вчені: соціальні ролі чоловіків і жінок почали виникати в неоліті

Розділення соціальних ролей чоловіків і жінок почалося в неоліті. Такий висновок опублікували іспанські дослідники, вивчивши приклад доісторичного Іберійського півострова.

Науковці з кафедри передісторії та археології Університету Севільї вивчили археологічні свідчення доісторичних спільнот у період неоліту на Піренейському півострові з точки зору статі, пише «Новое время» з посиланням на EurekAlert!.

Згідно з результатами їх роботи, які стосуються аналізу з точки зору біоархеологіі і похоронної археології, саме в неоліті вперше з’явилися гендерні відмінності, які розвинулися в домінування чоловіків у наступні історичні періоди.

Учені проаналізували дві групи показників. Умови життя і демографічні аспекти, з одного боку, і похоронні практики з іншого. У першій групі вони вивчали такі фактори, як демографічне співвідношення чоловіків і жінок, раціон харчування, генетичні дані, рухи, найбільш поширені захворювання і виявлені маркери стресу.

Під час дослідження другої групи факторів, науковці сфокусувалися на таких даних, як тип поховання, первинний або вторинний характер захоронення, якщо це було індивідуальне або колективне поховання, просторова організація місця, стан і орієнтація тіл, похоронні артефакти, які були поміщені в могилу.

Висновок, до якого дійшли науковці, такий: у добу неоліту нерівність між чоловіками і жінками в цілому не була поширена на території Іберії. Проте поступово виникали ситуації, які вказують на домінування чоловіків над жінками.

Автори дослідження вказують на чотири важливі лінії, в яких нерівність між чоловіками і жінками можна досліджувати в послідовні історичні періоди: їх доступ до похоронних обрядів, матеріальні умови їх існування, поява певних соціальних ролей для кожної статі і все більша асоціація чоловіків із насильством.

Саме цей останній аспект найбільш очевидний у цьому дослідженні. Малюнки чоловіків, які полюють і б’ються, не мають аналогів в жіночих могилах. Тому автори вказують на народження світогляду, який пов’язував чоловіків із застосуванням сили.

У цьому сенсі вони підкреслюють, що утворення різних ролей у залежності від статі та інших форм міжстатевої нерівності зіграло основну роль у зростанні соціальної складності. 

Останній фактор не завжди був добре зрозумілий в попередніх дослідницьких проектах.

Висновки дослідження означають археологічне підтвердження гіпотези антрополога Герди Лернер, яка у своїй книзі «Створення патріархату» (The Creation of Patriarchy) висунула гіпотезу про те, що саме неолітичні суспільства стали свідками початку нерівності між чоловіками і жінками.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.