Спецпроект

Петицію до влади Нової Зеландії визнати Голодомор підписало майже 6 тисяч осіб

Петиція до парламенту й уряду Нової Зеландії із закликом визнати Голодомор 1932-1933 років актом геноциду українського народу вже набрала 5876 підписів.

Процес проходження петиції відслідковується на сайті новозеландського парламенту, повідомляє Укрінформ.

"Палата представників закликає уряд визнати український Голодомор 1932-33 років геноцидом та засудити будь-яку спробу заперечувати чи викривляти цю історичну подію як справжній акт геноциду", - йдеться у петиції.

Документ відкритий для підписання до 24 листопада 2019 року (залишилося 167 днів) будь-якими особами у світі, незалежно від віку та громадянства.

Далі, за процедурою, один із депутатів має представити петицію парламенту, а відповідний комітет підготувати доповідь щодо реагування.

Як повідомлялося, раніше подібна петиція про визнання Голодомору 1923-1933 років геноцидом українського народу набрала необхідні 50 тисяч голосів на сайті Бундестагу.

Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР. Загальна кількість жертв Голодомору оцінюється істориками від 4 до 7 мільйонів осіб.

15 держав-членів ООН і держава Ватикан визнають Голодомор 1932–1933 років в Україні як геноцид.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.