У Вінниці демонтували погруддя революціонеру Петрові Запорожцю. ФОТО

5 червня у Вінниці демонтували погруддя діячу комуністичного революційного руху Петру Запорожцю.

Погруддя демонутвали з постаменту та вивезли комунальники, повідомляє «Вежа».

За знесення бюста Запорожцю мітингували 1 травня активісти молодіжної націоналістичної організації «Едельвейс». Головним гаслом їхньої «Акції-мітингу проти пережитку минулого» було «Ні комуністичній символіці!».

 
Вежа

Вони запалили фаєри біля пам'ятника та вимагали у міської влади демонтувати погруддя, поки «ми його не демонтували самі».

16 травня під час чергового засідання Виконавчого комітету Вінницької міської ради було прийнято рішення демонтувати погруддя. 

 
Члени петербурзького Союзу боротьби за визволення робітничого класу. Петро Запорожець стоїть посередині, а Володимир Ульянов (Ленін) сидить третій зліва. Санкт-Петербург, 1897 рік
Вікіпедія

Як зазначено у документі, при прийнятті рішення влада керувалась наказом Міністерства культури України від 04.04.2016 р. № 200 «Про незанесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України», протоколом Ради з питань історії, культурної спадщини та топоніміки м. Вінниці від 04.10.2018 р., ч. 1 ст. 52, ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

ДОВІДКА:

Петро Запорожець (1973–1905) – діяч російського революційного руху. Народився в Білій Церкві. З 1891 року навчався в Петербурзькому технологічному інституті. Там долучився до марксистського гуртка. У 1895 році брав участь в організації «Союзу боротьби за визволення робітничого класу» Володимира Леніна.

Вів соціал-демократичну пропаганду серед робітників у районах Нарвської та Московської застав. У грудні 1895 року Запорожця  арештували й засудили на п’ять років заслання. Збожеволів під час лідства. З 1897 року перебував у Кирилівській психіатричній лікарні в Києві. Згодом – у лікарні у Вінниці, де й помер.

У 1970-х роках прах Петра Запорожця був урочисто перенесений в Сквер Слави (нині Європейська площа) Вінниці.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.