Людство кайфувало від коноплі тисячі років тому. Археологи знайшли докази. ФОТО

Досі було мало археологічних доказів, які б дозволяли визначити, коли людство почало використовувати канабіс для наркотичних цілей. Проте під час розкопок 2500-річного поховання на заході Китаю знайшли найдавніший прямий доказ, що людство вживало коноплю заради її психотропних властивостей.

Науковці з Китаю та Німеччини проаналізували дерев’яні фрагменти та спалені камінці з горщиків, знайдених у гробниці. Результати аналізу цілком збігаються з хімічними властивостями канабісу – особливо того її різновиду, який має високий вміст тетрагідроканабінолу (ТГК), найсильнішої психоактивної речовини в рослині, інформує "Сі-Ен-Ен".

Автори дослідження, опублікованого 12 червня в журналі Science Advances, припустили, що коноплю, імовірно, використовували під час поховальних церемоній для зв’язку з духами або з небіжчиками.

Скоріш за все, канабіс спалювали, як ладан, в закритому просторі, щоб отримати пари.

 
У похованні віком 2500 років археологи знайшли свідчення того, що канабіс використовували в давнину заради його психоактивних властивостей
CNN

Директор Інституту історії людства ім. Макса Планка (м. Єна, ФРН) та автор звіту Ніколь Буавен (Nicole Boivin) сказала, що коноплю спалювали на розжарених каменях всередині дерев’яних жаровень-контейнерів для гарячого вугілля.

"Це єдиний спосіб, у який можна було курити до винайдення люльки, яке сталося значно пізніше", — сказала вона.

10 таких жаровень знайшли на Джирзанкальському цвинтарі в горах Паміру поруч із китайсько-пакистанським кордоном

Багато істориків виводили джерела куріння коноплі зі степів давньої Центральної Азії, але єдиним свідчення цього була одна згадка у творі грецького історика Геродота (кінець першого тисячоліття до н. е.).

 
Поховання, яке знайшли на заході Китаю 
CNN

За словами авторів дослідження, воно дає перше конкретне свідчення куріння канабісу в цьому регіоні, хоча досі неясно, чи люди, поховані на кладовищі Джинзаркал активно вирощували коноплю чи просто шукали рослини з більшим вмістом ТГК.

Автори дослідження зазначають, що рослини канабісу виробляють більші кількості активних сполук, коли ростуть на більших висотах, і це може бути поясненням, чому сильніші рослини були виявлені людьми, які жили в гірських місцевостях, як Памір. Хоча зараз регіон віддалений, колись він міг розташовуватися на Великому шовковому шляху,

 
Жаровня та каміння, яке в ній розжарювали задля випарювання коноплі
CNN

"Наше дослідження припускає, що знання про куріння канабісу та специфічні хімічно-наркотичні різновиди рослини канабісу було частиною куьтурних традицій, які поширювалися вздовж цих торгових шляхів", — говорить Роберт Шпенглер, провідний археоботанік дослідження і також співробітник Інституту Макса Планка.

"Сучасні погляди на коноплю суттєво відрізняються в залежності від культури, але ясно, що ця рослина має довгу історію вживання людьми в медичних, ритуальних і рекреаційних цілях протягом незчисленних тисячоліть", — додає він.

Як повідомлялося, іспанські вчені дійшли висновку, що розділення соціальних ролей чоловіків і жінок почалося в неоліті.

У Якутії викопали відірвану голову першого відомого плейстоценового вовка з неушкодженим мозком.

Розділення соціальних ролей чоловіків і жінок почалося в неоліті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.