Спецпроект

1964: бойове ЛСД - експеримент у британській морській піхоті

Кінохроніка про те, як досвід хіпі впроваджували в армію. Через 50 хвилин після вживання наркотику радіообмін з підрозділом ускладнився,щоб не сказати унеможливився. Один із солдатів кинув зброю і поліз на дерево "погодувати птахів"...

В перших числах грудня 1964 року в 40-му підрозділі морських піхотинців її величності провели експеримент з вивчення впливу диетиламіду лізергінової кислоти на солдатів в умовах бойових дій.

Через півгодини після початку досліду його учасники "розслабилися", а одному довелося надавати допомогу. Ще за десять хвилин радисти і гранатометники не змогли транспортувати далі свій вантаж, а атакуючий підрозділ загубився "у лісі, зайнятому противником".

"Через 50 хвилин після вживання наркотику радіообмін з підрозділом ускладнився,щоб не сказати унеможливився, - безпристрасно розповідає коментатор, в той час як на екрані солдати обплутують дріт слухавки довкола дерева і регочуть. - Однак командири підрозділу продовжували спроби виконати завдання".

Однак через 70 хвилин, коли один із солдатів кинув зброю і поліз на дерево, "щоб погодувати птахів", командири теж здалися, попадали на землю і почали веселитися разом із підлеглими.

Американці теж проводили подібний експеримент - щоб зрозуміти, чи варто розпилювати наркотик над ворожими позиціями. Очевидно, коли вони побачили, як відділення морпіхів тупить під час маршових вправ, то їм стало смішно і вони відмовились.

Аналогічним дослідом може похвалитися армія Чехословаччини, яка годувала своїх офіцерів кислотою у 1970-их. Це відео зі звуком, є навіть субтитри - і хто знає українську, може багато що зрозуміти.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.