У Львові просять МВС передати приміщення монастирського комплексу

Мерія вболіває за долю монастирського комплексу на вул. Кривоноса, 1 та лобіює передачу цих приміщень Церкві Блаженного Климентія Шептицького.

У зв’язку з цим було скеровано низку листів до Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова та до Першого віце-прем'єр-міністр Степана Кубіва. Зі свого боку мерія виділяє кошти для проведення реставраційно-відновлювальних робіт для відновлення святині, пише Гал-Інфо.

 

«У центральній частині Львова, на вул. Кривоноса, 1, знаходиться унікальна пам’ятка сакральної архітектури ХVІІ століття — монастирський комплекс з Храмом священомученика Климентія Шептицького Української Греко-Католицької Церкви.

Упродовж останніх років Львівська міська рада провела низку ремонтно-реставраційних заходів для відновлення святині. На території, прилеглій до монастирського комплексу, розробляється концепція створення історико-культурного музею, присвяченого Революції Гідності.

Окрім цього, зараз ведуться активні роботи з будівництва Меморіалу Небесній Сотні, який плануємо відкрити у серпні 2019 року.

Однак два поверхи монастирського комплексу, а також прилеглу територію сьогодні використовує Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України.

У зв’язку з цим звертаємося до Вас з проханням посприяти передачі зазначених приміщень Церкві Блаженного Климентія Шептицького, а також передати місту земельну ділянку поруч для створення музею в пам'ять про Героїв Небесної Сотні.

Львівська міська рада готова запропонувати Львівському державному університету внутрішніх справ МВС України навзамін земельні ділянки на вул. Під Голоском та в районі вул. Миколайчука, передбачених містобудівною документацією для будівництва", — йдеться в останньому листі до Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова.

Міністерство внутрішніх справ України надіслало відповідь що «будівлі, приміщення та прилегла територія, що розташована за адресою: вул. Кривоноса, 1, м. Львів, становлять невід’ємну частину ліцензійних вимог провадження освітньої діяльності Львівським державним університетом внутрішніх справ». Тому пропозиції щодо передачі приміщень не підтримує.

Довідково. Торік з міського бюджету Львова було виділено більше 4 млн. грн для проведення реставраційних робіт зі заміни даху храму бл. Климента Шептицького (колишній костел св. Казимира).

Роботи повністю були завершені у 2018 році. Цього року за міські кошти буде виготовлено проектно-кошторисну документацію і розпочнуться роботи з реставрації фасадів храму.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.