АНОНС: Прес-конференція «Древній Звенигород: як виглядатиме перший в Україні історико-культурний парк на пам’ятці археології?»

25 червня в конференц-залі інформаційної агенції «Гал-Інфо» відбудеться прес-конференція «Древній Звенигород: як виглядатиме перший в Україні історико-культурний парк на пам’ятці археології?».

На прес-конференції презентують концепцію облаштування Парку на території пам’ятки археології, а також проект «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці».

Учасники прес-конференції:

Василь Петрик - кандидат історичних наук, директор ПП «Белзький мур», архітектор проекту створення історико-культурного парку «Древній Звенигород»;

Наталя Войцещук - керівниця проекту «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці»;

Віра Гупало - доктор історичних наук, багаторічна дослідниця Звенигорода, наукова керівниця проекту створення історико-культурного парку «Древній Звенигород» та наукова консультантка проекту «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці»;

Андрій Романишин - т. в. о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.

У 2018 році в селі Звенигород, що за 25 км від Львова, стартував проект облаштування першого в Україні історико-культурного парку на території пам’ятки археології національного значення «Городище літописного міста Звенигород». Проект переміг у конкурсі ініціатив регіонального розвитку, і на його реалізацію у рамках секторальної бюджетної підтримки ЄС виділять орієнтовно 12 млн грн. Замовником проекту є департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації. Офіційне відкриття парку заплановане орієнтовано на 2020 рік.

У 2019 році проект «Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці» від ПП «Белзький мур» став одним з переможців у конкурсній програмі Українського культурного фонду «Створюємо інноваційний культурний продукт». Завдяки підтримці УКФ, а також за співфінансування Пустомитівської районної ради та Львівської ОДА буде створено, 3D-реконструкцію княжої столиці XI - першої половини XIII ст., бренд-бук, проморолик Парку та проведено кілька презентацій в Україні та за кордоном.

Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду спрямовується та координується Міністерством культури України. 

25 червня, вівторок, 11.00

Місце: конференц-зала інформаційної агенції «Гал-Інфо»  (м. Львів, пл. Міцкевича, 8)

Вхід вільний.

Контакти: +38 (097) 07 888 49, drevnij.zvenyhorod@gmail.com

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.