В Іраку на дні водосховища знайшли палац. ВІДЕО

В Іракському Курдистані на дні пересохлого водосховища виявили залишки палацу, збудованого 3400 років тому.

Руїни тривалий час перебували під водами річки Тигр у водосховищі Мосул. Нещодавно рівень води сильно впав внаслідок засухи, повідомляє Газета.UA із посиланням на The History Blog.

 
Скріншот відео

Археологи почали розкопки. Вони знали, що у цій місцевості колись існувало місто держави Міттані.

На дні водосховища науковці знайшли ретельно спроектовану будівлю з масивними внутрішніми цегляними стінами. Їхня товщина сягає 2 м.

"Ми також знайшли залишки настінних розписів яскравих відтінків червоного і синього. У другому тисячолітті до Р.Х. фрески були, ймовірно, характерною рисою палаців на Стародавньому Близькому Сході, але ми рідко знаходимо їх такими, що збереглися. Тому відкриття настінних розписів тут – це археологічна сенсація", – зазначили археологи.

Всередині палацу збереглися кімнати. Вісім із них уже вдалося частково розкопати.

Десять знайдених клинописних табличок держави Міттані зараз вивчає і перекладає філолог доктор Бетіна Файст.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.