У Києві відкрили виставку артефактів до 5-річчя звільнення міст сходу України. ФОТО

До 5-ої річниці звільнення міст Донецької та Луганської областей у Києві відкрили виставку, на якій показали переможні українські прапори, що були підняті над визволеними Краматорськом, Маріуполем та Щастям, а також унікальні речі, пов’язані із загиблими героями в російсько-українській війні.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 
Фото: УІНП

У презентації проєкту взяли участь родини загиблих, учасники подій та представники органів влади.

Перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак наголосила:

«Усе суспільство має пам’ятати, що війна буде тривати рівно доти, доки буде жити останній українець, який буде готовий віддати життя за свою землю.

І саме такі виставки мають нагадувати нам про те, що десь там іде війна і хтось саме в цю хвилину віддає своє життя за те, щоб ми жили тут спокійно. Ми своє повернемо і хай ніхто в цьому не сумнівається».

 
Фото: УІНП

П’ять років війни. П’ять років боротьби нашого народу проти російської агресії на Сході України. У ці дні влітку 2014 року за населені пункти Луганської та Донецької областей тривала запекла боротьба. У боях українські воїни віддавали свої життя, але здобували перемогу – звільняли рідні міста.

Ветеран російсько-української війни, кавалер Ордену «За мужність» ІІІ ступеню, заступник Міністра у справах ветеранів України Олександр Терещенко сказав:

«Війна змінила мене не лише фізично, вона повністю перевернула мій світогляд, моє відношення до незалежності. Ніколи не забуду, коли сидячи на броні БТР під блакитно-жовтим прапором, їдемо через село, яке на передовій, і бабусі виходять та хрестять нас. У такі миті ти розумієш, що для цих жителів немає іншого захисту. Їм ні на кого розраховувати, окрім як на нас».

 
Фото: УІНП

Організатори виставки: Національний музей історії України у Другій світовій війні та Український інститут національної пам’яті.

 
Фото: УІНП

На виставці представлено 42 фотографії, які розповідають про хронологію подій визволення Маріуполя, Слов’янська, Краматорська, Сєвєродонецька, Лисичанська і ще десятка населених пунктів.

 
Фото: УІНП

Про долі учасників боїв розповідають артефакти. Це 16 персональних комплексів, зокрема – загиблих захисників рідної землі Героя України Сергія Кульчицького, Богдана Вовненка, Степана Чубенка, Оганеса Петросяна та Романа Власюка.

 
Фото: УІНП

Чотири предмети живопису графічної серії «Чорний календар», авторами яких стали художники свідки окупації Краматорська Сергій Друзяка та Сергій Литвинов, – це свідчення факту, що навіть страхіття війни можуть стати поштовхом до творення мистецтва. Обидва мистці на власні очі пересвідчилися, що приніс із собою «русскій мір». Із їхніх спогадів:

«Захоплення державних установ, СБУ… Озброєні таргани розповзлися містом. Удома паралізована мати, у Друзяки – теж лежача. Обстріли відбуваються цілодобово. Костюмовані патрулі – російські «командировочные» – снують усюди. Відбуваються вибіркові арешти, перевірки паспортів.

Більшість місцевої влади лягла під “колорадів”. Страх оселився в місті. Сепаратисти під кайфом віджимають власність. “Русскій мір” ощетинився кулеметними точками по усьому місту. Скелети згорілих автобусів і тролейбусів розкидані Краматорськом. Будь проклятий “русскій мір”».

 
Фото: УІНП

Частину представлених на виставці матеріалів, зібрану працівниками музею нещодавно під час відрядження до Донецької та Луганської областей, широкий загал побачить вперше.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.