У Києві відкрили виставку артефактів до 5-річчя звільнення міст сходу України. ФОТО

До 5-ої річниці звільнення міст Донецької та Луганської областей у Києві відкрили виставку, на якій показали переможні українські прапори, що були підняті над визволеними Краматорськом, Маріуполем та Щастям, а також унікальні речі, пов’язані із загиблими героями в російсько-українській війні.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 
Фото: УІНП

У презентації проєкту взяли участь родини загиблих, учасники подій та представники органів влади.

Перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак наголосила:

«Усе суспільство має пам’ятати, що війна буде тривати рівно доти, доки буде жити останній українець, який буде готовий віддати життя за свою землю.

І саме такі виставки мають нагадувати нам про те, що десь там іде війна і хтось саме в цю хвилину віддає своє життя за те, щоб ми жили тут спокійно. Ми своє повернемо і хай ніхто в цьому не сумнівається».

 
Фото: УІНП

П’ять років війни. П’ять років боротьби нашого народу проти російської агресії на Сході України. У ці дні влітку 2014 року за населені пункти Луганської та Донецької областей тривала запекла боротьба. У боях українські воїни віддавали свої життя, але здобували перемогу – звільняли рідні міста.

Ветеран російсько-української війни, кавалер Ордену «За мужність» ІІІ ступеню, заступник Міністра у справах ветеранів України Олександр Терещенко сказав:

«Війна змінила мене не лише фізично, вона повністю перевернула мій світогляд, моє відношення до незалежності. Ніколи не забуду, коли сидячи на броні БТР під блакитно-жовтим прапором, їдемо через село, яке на передовій, і бабусі виходять та хрестять нас. У такі миті ти розумієш, що для цих жителів немає іншого захисту. Їм ні на кого розраховувати, окрім як на нас».

 
Фото: УІНП

Організатори виставки: Національний музей історії України у Другій світовій війні та Український інститут національної пам’яті.

 
Фото: УІНП

На виставці представлено 42 фотографії, які розповідають про хронологію подій визволення Маріуполя, Слов’янська, Краматорська, Сєвєродонецька, Лисичанська і ще десятка населених пунктів.

 
Фото: УІНП

Про долі учасників боїв розповідають артефакти. Це 16 персональних комплексів, зокрема – загиблих захисників рідної землі Героя України Сергія Кульчицького, Богдана Вовненка, Степана Чубенка, Оганеса Петросяна та Романа Власюка.

 
Фото: УІНП

Чотири предмети живопису графічної серії «Чорний календар», авторами яких стали художники свідки окупації Краматорська Сергій Друзяка та Сергій Литвинов, – це свідчення факту, що навіть страхіття війни можуть стати поштовхом до творення мистецтва. Обидва мистці на власні очі пересвідчилися, що приніс із собою «русскій мір». Із їхніх спогадів:

«Захоплення державних установ, СБУ… Озброєні таргани розповзлися містом. Удома паралізована мати, у Друзяки – теж лежача. Обстріли відбуваються цілодобово. Костюмовані патрулі – російські «командировочные» – снують усюди. Відбуваються вибіркові арешти, перевірки паспортів.

Більшість місцевої влади лягла під “колорадів”. Страх оселився в місті. Сепаратисти під кайфом віджимають власність. “Русскій мір” ощетинився кулеметними точками по усьому місту. Скелети згорілих автобусів і тролейбусів розкидані Краматорськом. Будь проклятий “русскій мір”».

 
Фото: УІНП

Частину представлених на виставці матеріалів, зібрану працівниками музею нещодавно під час відрядження до Донецької та Луганської областей, широкий загал побачить вперше.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.