Археологи виявили нові дані про костел у центрі Львова під час розкопу. ФОТО

У центрі Львова на площі Галицькій археологи знайшли підтвердження того, що там розташовувався великий костел Воздвиження Чесного Хреста XVI століття.

Археологи "Рятівної археологічної служби" досліджують місце демонтованого фонтану "Кульбаба". Науковцям вдалося зробити нові відкриття, передає Гал-інфо.

Наразі науковці виявили відразу кілька цікавих об’єктів. Зокрема, давні мури, що є фундаментом костелу Воздвиження Чесного Хреста, спорудженого у 1539 році. Знахідка свідчить про те, що це була не маленька капличка, а великий костел.

 

"Мури, які ми вважали за костел, виявились лише притвором до самої споруди. Сам костел виявився восьмигранної форми. На деяких гравюрах він так зображений, хоч на картах міста він позначений у дивній формі, схематично, або у вигляді квадрата. Насправді він є октогональної форми. На картах він показаний, як дерев’яний, але ми бачимо такі масивні фундаменти, які цілком могли б нести і муровану конструкцію. Треба придивитися ще до гравюр. Об’єкт дуже цікавий і має великі перспективи досліджень, бо тут вже виявлено багато поховань. Думаю, що вони нам щось розкажуть про функціонування цього костелу з 1530-х до 1800-х років", - сказав Юрій Лукомський, археолог, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини  "Львівської Політехніки".

 

Він також наголосив, що археологам відкрилося багато знахідок з культурних шарів, які є початковими на цій ділянці.

"Йдеться про другу половину ХІІІ-ХІV ст. Вже знайдено багато металу у вигляді цвяхів, пряжок, персня тощо", - розповів Юрій Лукомський.

У коментарі Гал-інфо молодший науковий співробітник НДЦ "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України, археолог Остап Лазурко зазначив, що на об’єкті вже виявлено цінний рухомий матеріал.

"Ми знайшли монету ХІV ст., ймовірно, часів Людовіка Угорського, або Казимира ІІІ. Цікавий датуючий матеріал з дерев’яного прошарку. Ми виявили щитковий перстень, який ще потрібно відчистити, знайшли ключ від замка кінця ХІІІ-ХІV ст. Маємо кераміку, яку точно датуємо ХІІІ ст.", - розповів Остап Лазурко.

 
 

Він додав, що під час досліджень археологам вдалося натрапити на ще один цікавий об’єкт.

"Частково нам відкрилися два фрагменти дерев’яного мощення. Маємо одне мощення, яке лежить півметра вище від іншого. Можливо тут було розгалуження доріг у певний час. Таким чином ми вже маємо на цій ділянці кілька відкритих об’єктів. Маємо усі конструктивні елементи, які є на мапі і пов’язані з костелом. Також відкрили фундамент фігури, яка стояла при костелі, а також фрагмент огорожі, яка була навколо костелу. Трапляються людські останки, складені в правильному анатомічному порядку. В іншій частині розкопу відкривається історія, що передує будівництву самого храму – дерев’яне мощення, ймовірно, від дороги. Воно розміщено на глибині 3,5 метра", - сказав Остап Лазурко.

 

Археологи припускають, що це може бути частина давньої дороги, що вела у місто, до Галицької брами.

Наразі відомо, що дослідження триватимуть до 15 липня, однак археологам потрібно більше часу, аби дослідити віднайдені об'єкти.

Нагадаємо, що костел Воздвиження Чесного Хреста був споруджений навпроти Галицької брами до міста. Його побудували у 1530-х роках, а розібрали наприкінці XVIII століття разом із міськими укріпленнями. Відомо, що при церкві був невеликий цвинтар.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.