Археологи: трипільці могли жити в полігамних сім’ях. ВІДЕО

Хати у трипільців розташовувалися "гніздами". Таке відкриття зробили археологи, які досліджують трипільське поселення "Тальянка" на Черкащині.

Цілий посуд та його уламки, яким 6 тисяч років, знайшли дослідники під час вивчення двох хат і господарської ями у трипільському поселенні з 3 тисяч будинків, повідомляє 5 канал.

Експедиція складається зі співробітників Інституту археології Національної академії наук України та студенти Києво-Могилянської академії.

На цій території в 450 гектарів у добу енеоліту мешкало біля 10 тисяч осіб. Типове житло трипільця складалося з жертовника, печі, лавки для посуд й місця для відпочинку. Сама хата могла сягати до 20 метрів завдовжки.

"Виникло таке припущення, що, можливо, оцей периметр, який займали – це і був двір. Тобто це і житло, і складське приміщення, і для тримання худоби. Тому і двоповерхове. Жили вони тільки на другому поверсі, в невеличкому приміщенні", – розмірковує молодший науковий співробітник Інституту археології Дмитро Чорновіл.

Останні дослідження засвідчили, що хати часто розміщували так званими "гніздами". Одна велика хата, а поруч – кілька малих.

"Ми маємо окрему таку комірку, дружина та дитинка, чи пару діток. І в іншій хатці – дружина, дитинка, пара діток. А тут жив сам гончар з іншою дружиною. Це можна назвати великою сім'єю, але це буде не дуже точний термін. Це буде варіант сім'ї полігамної", – пояснює учений секретар Інституту археології Олексій Корвін-Піотровський.

Розкопки у трипільському поселенні "Тальянка" тривають уже 38 років. За цей час учасники розкопок дослідили тільки 5% території. "Тальянка" поруч із ще десятьма поселеннями на території Тальнівського, Уманського і Звенигородського районів Черкащини входить до Державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура".

Через брак державного фінансування цьогорічні дослідження відбуваються за рахунок благодійника з Великої Британії.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.