Гончарні печі та кераміка: на Хмельниччині археологи копають трипільське поселення. ФОТО

Поблизу Кам’янця-Подільського в урочищі Татариски працює міжнародна трипільська експедиція, яка досліджує поселення трипільської культури. Під час археологічних досліджень ученим вдалося натрапити на гончарні печі, яким біля шести тисяч років.

Знайдена кераміка свідчить про цікаві міжкультурні зв'язки трипільців того часу, повідомляє сайт "Є".

Ці розкопки – частина великого спільного проекту Інституту археології Національної академії наук України та Інституту археології та етнології польської академії наук. Вони проводяться коштом гранту Національного наукового центру Польщі.

Очолює експедицію Олександр Дяченко, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАН України та Івона Собковяк-Табака, доктор історичних наук, професор Інституту археології та етнографії Польської академії наук.

На розкопках працюють і місцеві науковці - Павло Нечитайло, керівник Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції, Ігор Старенький, провідний науковий співробітник Кам'янець-Подільського музею-заповідника, Петро Болтанюк, завідувач відділу "Музей старожитностей" та студент-історик Євгеній Левінзон.

 

 Керівник експедиції Олександр Дяченко за дослідженням трипільської гончарної печі.  

Фото надане Олександром Дяченком

Поселення, як пам'ятка, відоме, але розкопок на його території не проводили

За дослідження цієї пам'ятки українські та польські науковці взялися неспроста.

"Коли відкрили великі трипільські поселення в Буго-Дніпровському межиріччі і почали їх досліджувати, то увага багатьох трипіллєзнавців зосередилася саме на цьому регіоні. Тож з'явився деякий дисбаланс у вивченні Трипілля. І нині цей регіон ми знаємо набагато краще, а інші – трохи гірше. Отож, частково, дослідження трипільського поселення на Кам'янеччині, саме цим і викликані. Щоб краще зрозуміти процеси в середньому Подністров'ї, які власне визначали всю культурну динаміку Трипілля від Дністра до Дніпра, обрали для дослідження саме трипільське поселення в регіоні, про який хочемо знати більше", – розповідає Олександр Дяченко, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАН України.

 
Розкопки – частина великого спільного проекту Інституту археології Національної академії наук України та Інституту археології та етнології польської академії 
meridian.kpnu.edu.ua

Науковець зазначає, що до цього поселення в урочищі Татариски, як пам'ятка археології, було відоме, але розкопок на його території ніколи не проводили. Наразі тут археологи працюють над дослідженням двох ділянок - трипільського житла та ділянки, де виявлені гончарні печі.

"Зокрема, знайдена нами кераміка свідчить про цікаві міжкультурні зв'язки трипільців того часу. На цьому посуді ми виявили орнаментальні схеми, притаманні маліцькій або ранній люблінсько-волинській культурі. Найближчі до цього поселення пам'ятки цих культур – це західна Волинь, умовно кажучи, триста кілометрів звідси. Причому, що цікаво, посуд технологічно виготовлений саме в трипільській традиції, а орнамент вже інокультурний.

Тобто, виходить, що навіть на таких далеких відстанях, за відсутності досконалих транспортних засобів, люди контактували. Це свідчить про те, що люди вже тоді жили не окремими групами, а існували достатньо широкі й розгалужені мережі, які пов'язували їх усіх, тримали в контакті між собою", - зазначає Олександр Дяченко.

 
Євгеній Левінзон та Петро Болтанюк починають виирати трипільську яму
ФОТО НАДАНЕ ОЛЕКСАНДРОМ ДЯЧЕНКОМ

Досліджуючи поселення, археологам пощастило натрапити на унікальні знахідки - дві дуже ранніх гончарних печі. Їх датування - 4000-3900 роки до н. е. Саме в цих печах і виготовляли знайдений трипільський посуд.

Керівник експедиції Олександр Дяченко за дослідженням трипільської гончарної печі. Фото: надане Олександром Дяченком.

"До цих розкопок на території України було відомо про 12 таких знахідок часів Трипілля. І тепер, виявлені на території Кам'янеччини печі, доповнюють цю загальну картину еволюції пристроїв для випалювання кераміки. Зазначу, що знайдені печі більш архаїчні. Тож завдяки цим знахідкам уже можемо простежити якість еволюційні ланцюжки в розвитку гончарної справи", - каже науковець.

Одна зі знайдених гончарних печей, за словами Олександра Дяченка, - унікальна:

"Вона невеликих розмірів, розташована поруч з великою піччю. Про її функції поки що однозначно сказати не можемо. Але можна стверджувати, що печей таких розмірів і форм часів культури Кукутень-Трипілля досі не знаходили. Тож, бачимо, є ще багато питань, на які потрібно шукати відповіді".

Цікаво, що гончарні печі саме такої форми з каналами, які виявили археологи, - перші на Хмельниччині.

"Відомо, що раніше, під час експедиції Тамари Мовші у 1970-х роках, на Хмельниччині вже були розкопані гончарні печі, але вони більш пізнього періоду і принципово іншої конструкції. Це, до речі, теж дуже цікавий момент – простежувати, як в даному випадку відбувається не поступова еволюція гончарного виробництва, а один тип конструкції чомусь припиняє існування, і починає застосовуватися принципово інший", - розповідає Олександр Дяченко.

Наразі розкопки тривають. Науковець каже, що, власне, трипільські будівлі, спалені в ритуальних пожежах, - чудовий приклад перетворення матерiальної культури минулого на археологiчне джерело.

За словами археологів, своє житло трипільці спалювали, коли мігрували. Майже кожних 50 років вони віддавали свої домівки вогню й перебиралися до інших місць.

Андрій Андрушків: "Дереву пам'яті потрібен гумус з історій"

Публічне інтерв'ю із магістром богослов'я, військовослужбовцем ЗСУ Андрієм Андрушківим у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Котлета по-київськи. За лаштунками найганебнішої промови президента Буша

Сьогодні багато хто справедливо обурюється ідіотським меню на честь початку російського головування в Радбезі ООН. Саме це головування означає остаточний колапс світової безпекової архітектури. Раду Безпеки ООН очолює агресор. Тому котлета по-київськи у тому меню асоціюється із промовою, яку виголосив президент США Джордж Буш 1 серпня 1991 року у Верховній Раді України.

Вибір в умовах безнадії: Йосиф Зісельс у розмові із Мирославою Барчук

Подія за участі дисидента та громадського діяча Йосифа Зісельса і журналістки, телеведучої Мирослави Барчук відбулась 23 травня у просторі Українського ПЕН. Публікуємо текстову версію розмови на тему "Вибір в умовах безнадії", яку записала Таня Миронишена.

Степан Ленкавський: «Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за Неї»

6 липня виповнюється 120 років від дня народження Степана Ленкавського, одного із засновників та ідеологів Організації українських націоналістів, автора "Декалогу ОУН", в якому він виклав основні морально-етичні засади учасника національно-визвольних змагань. Саме принципова і непримиренна позиція до ворогів української державності послужила підставою для заведення на нього органами нкгб оперативної справи і планування заходів щодо його ліквідації.