АНОНС: "Гуманітарій - не вирок". Розмова з Людмилою Ващук

"Бути філологом, істориком, психологом чи філософом - безперспективно!". Така думка зараз поширена. А 25 липня кандидат історичних наук Людмила Ващук на своєму прикладі доведе геть протилежне.

Ви навчитеся реалізовувати себе в "непрактичній" професії, отримаєте ідеї, що можна робити, коли в вашому дипломі написано "філолог", "історик" і т.д., дізнаєтеся, як наважитися створити проект, із чого починати, з ким цей проект варто створювати(а з ким ні), як просувати цей проект у соцмережах без жодних грошових витрат на рекламу.

Окремо гостя зверне увагу на питання співпраці зі ЗМІ та як згодом зробити цей проект прибутковим.

Гість "Освітньої асамблеї" - Людмила Ващук, кандидат історичних наук, керівник Symbolon. Центр середньовічних та ранньомодерних студій.

 


25 липня, четвер, 19.00

Місце: простір "Освітня асамблея" (м. Київ, вул. Івана Мазепи, 3-Б)

Організатор: ГО "Освітня асамблея" 

Реєстрація: http://bit.ly/oa_2507

Рекомендований благодійний внесок (організаційні витрати і смаколики): 30 грн (для студентів та членів "Клубу розумних людей": 20 грн).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.