Спецпроект

Українські науковці отримають доступ до 4000 свідчень про Голокост з бібліотеки Єлю

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) отримав доступ до одного з найбільших у світі онлайн-архівів свідчень про Голокост ― Fortunoff Video Archive for Holocaust Testimonies. BYHMC став партнерською організацією архіву і тепер відкриває доступ до колекції відеосвідчень українським науковцям.

Про це повідомила "Історчиній правді" прес-служба BYHMC.

У Fortunoff Video Archive зібрано понад 4000 інтерв'ю зі свідками Голокосту. Кілька сотень із них стосуються України, зокрема, масових розстрілів у Бабиному Яру. Багатьох свідків подій Голокосту в Україні, чиї інтерв'ю зберігаються в цьому архіві, вже немає серед живих, тому зібрані спогади мають неоціненне значення для дослідників.

 

 Fortunoff Video Archive надає доступ до своєї колекції лише через партнерські установи по всьому світу. З липня 2019 року такою другою в Україні установою став Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр". Відтепер українські дослідники зможуть переглядати відеосвідчення з приміщення центру в Києві.

"Співпраця з Fortunoff Video Archive є частиною проекту усної історії, який втілює BYHMC, ― розповідає Яна Барінова, виконавчий директор та директор зі стратегії центру. ­― Ми прагнемо створити найбільш повне онлайн-зібрання усних свідчень про Голокост в Україні. Надання українським науковцям доступу до записаних свідчень, що зберігаються в колекціях закордонних архівів, один з етапів цієї роботи".

Щоб отримати доступ до колекції Fortunoff Video Archive, треба пройти таку процедуру:

Крок 1. Знайдіть свідчення в каталозі (з метою гарантування приватності прізвища респондентів скорочені до перших літер);

Крок 2. Натисніть кнопку запиту свідчення або відеозапису;

Крок 3. Зареєструйтся або залогінтеся;

Крок 4. Отримайте підтвердження запиту.

Докладніші інструкції англійською мовою ― за посиланням. Щодо роботи в приміщенні центру можна звертатися за електронною адресою: oralhistory@babynyar.org.

Fortunoff Video Archive for Holocaust Testimonies вже 40 років записує, збирає і зберігає свідчення про Голокост. З 1981 року колекція архіву зберігається в бібліотеці Єльського університету. Зараз вона налічує 12 000 годин записів різними мовами та охоплює свідчення тих, хто вижив ― євреїв, ромів, синті, свідків Єгови, політичних в'язнів, тих, хто чинив опір режиму, рятівників та військових зі збройних сил союзників.

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) — некомерційна освітня організація, мета якої гідно вшанувати пам'ять жертв трагедії Бабиного Яру, збудувавши інноваційний меморіальний центр у Києві, та сприяти гуманізації людства через збереження та вивчення історії Голокосту.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.