"Історичну правду з Вахтангом Кіпіані" готові показувати 10 телеканалів

Головний редактор "Історичної правди" та ведучий телевізійної програми "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" розповів, що телепроектом зацікавилося 10 каналів і продакшенів після звільнення команди з каналу ZIK.

Про це Кіпіані сказав в інтерв'ю "Цензору.нет", передає "Детектор медіа".

"Коли людина з одного, другого, третього, четвертого, п'ятого телеканалу – це керівники, менеджери, знаючі історію, і знаючі, що програма коштує не дешево, кажуть: "давайте будемо робити". Я вважаю, що це реальна солідарність. Першим, наприклад, був Микола Княжицький, колишній власник "Еспресо". Він публічно написав "ми готові". А потім за ним були й інші менеджери, власники каналів", – зазначив Вахтанг Кіпіані.

Він уточнив, що зараз в процесі пошуку нового каналу для "Історичної правди". 

Нагадаємо, 14 червня Вахтанг Кіпіані оголосив про припинення роботи "Історичної правди з Вахтангом Кіпіані" на ЗІКу, дізнавшись, що канал купив Тарас Козак, близький до проросійського олігарха Віктора Медведчука.

Остання програма "Історичної правди" вийшла 15 червня. 

Тарас Козак  об'єднав три свої інформаційні телеканали – "112 Україна", NewsOne і ZIK – у медіахолдинг "Новини". Він – близький соратник колишнього адвоката дисидента Василя Стуса, одного з лідерів партії "Опозиційна платформа - За життя" і кума президента Росії Володимира Путіна Віктора Медведчука, їхні брати – бізнес-партнери. 

Після зміни власників з інформаційної агенції ZIK у Львові звільнилося, за джерелами "Детектора медіа" біля 75% працівників, з київської редакції телеканалу - 35%. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.