Восени в столиці Португалії з'явиться бюст Шевченка

Українському поетові, художнику й революціонерові Тарасові Шевченку відкриють погруддя в столиці Португалії Лісабоні вже восени.

ОФіційне відкриття заплановане на 14 вересня цього року, повідомляє Укрінформ з посиланням на сайт Спілки українців у Португалії (СУП).

"З ініціативи Посла України в Португалії пані Інни Огнівець, відбулася зустріч з президентом району Белень Фернардом Розою. На зустрічі була узгоджена дата інавгурації погруддя Шевченка у Лісабоні, а саме: 14 вересня 2019 року, о 11:00 годині", - йдеться у повідомленні.

 
Учасники зустрічі, на якій було узгоджено всі деталі щодо встановлення погруддя Тарасові Шевченку
Embaixada da Ucrânia na República Portuguesa

СУП також інформує, що на зустрічі були присутні Голова організації Павло Садоха і президент громадської організації "Montarás" зі спорудження монументу Тарасу Шевченку в Лісабоні (Associação "Montaras – monumento a Taras Shevchenko") Олеся Зарума.

Представники громадської організації отримали згоду на впорядкування прилеглої до монумента території, зокрема, викладання бруківки з візерунком української вишивки, підведення зрошувальноі системи та встановлення додаткового освітлення, сфокусованого на погрудді.

Нагадаємо, в лютому цього року муніципалітет Лісабона надав офіційний дозвіл на встановлення погруддя Тараса Шевченка на площі міста. Автором погруддя є португальский скульптор Ельдер Де Карвальо, який став переможцем відкритого конкурсу. 

У квітні українці Португалії розпочали збір коштів на погруддя Кобзарю. Для цього було створено громадську організацію "Montarás".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.