На Львівщині в могильнику археологи знайшли рештки давніх людей із різних племен

У Сокальському районі Львівської області археологи копають могильник, якому майже 2 тисячі років. А поруч знайшли поховання, яке датують VII століттям до нашої ери.

Два роки тому завдяки місцевим мешканцям праівники Винниківського історико-краєзнавчого музею та науковці кафедри археології Львівського університету ім. Івана Франка  розкопали могильник германських племен І-ІІ ст. н. е.

Тоді археологи знайшли мечі, кераміку та ритуальний казан із металевими головами представників германського племені свебів, повідомляє сайт "Сокаль і Сокальщина" з посиланням на ZAXID.net.

Цьогоріч дослідники продовжили розкопувати той же могильник. І вже знайшли 9 поховань еліти і простих людей. Але науковців здивувало, що поховані в один період особи належали до різних племен.

"Ми маємо своєрідну культурну мішанку: германців свебів, Пшеворської культури, але найцікавіше, що так само в цих похованнях маємо матеріали західнобалтського походження – це племена, які жили на західному побережжі Балтії і досить віддалені від нашої території", – розповідає керівник експедиції, доцент кафедри археології Ярослав Онищук.

Чи ці люди об`єдналися заради спільного військового походу, чи була інша причина такої мішанки, вчені наразі з`ясовують.

За кілька десятків метрів далі розкопали ще одне поховання, значно давніше, з І тисячоліття до нашої ери.

"Це кремаційне поховання, частково порушене, поховання з керамікою, яка датується VII-VI століттями до н. е., це так званий, передскіфський час", – пояснює Ярослав Онищук.

Знахідки цьогоріч не такі багаті, як рік-два тому, але все ж археологи мають чим потішитися.

"Вдалося знайти кераміку культури лійчастого посуду доби енеоліту. Це характерна для цієї культури ручка у формі такого баранчика. Доба енеоліту – це приблизно 3 тисячі років до нашої ери", – розповів працівник Винниківського історико-краєзнавчого музею Володимир Сидорович.

За його словами, в орному шарі відшукали залізну шпору кінця ІІ століття нашої ери, тобто пізньоримського часу, що є добрим датуючим матеріалом.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.