Скульптуру Олександра Македонського знайли у ящиках з гончарством

Втрачену мармурову голову полководця Олександра Макадонського віднайшли в Археологічному музеї Вереї, Македонія. Її виявили випадково, завалену ящиками з гончарством в пилу у кутку музею.

Про це повідомляє Газета.UA із посиланням на The History Blog.

 
thehistoryblog.com

"Грива лева, мрійливі очі, невловимий погляд, настільки характерний для іконографії Олександра Великого", - зазначає керівник відділу старожитностей Анжелікі Котаридес.

Скульптуру Олександра епохи еллінізму виявили у 1970-х у побутовій купі сміття поблизу міста. Її використовували як будівельний матеріал. Згодом знову загубили.

Після консервації та очищення погруддя виставлять у музеї 2020-го. До неї приєднається ще одна вишукана скульптура ІІ століття до Р.Х. – голова Медузи, яку знайшли в будівельному завалі.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.