Кіт Семен влаштувався на роботу в музей Дніпра. ФОТО

У Дніпрі в міському історичному музеї імені Д.Яворницького з'явився свій кіт – на прізвисько Семен.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, кіт охороняє експонати від гризунів. Але самого його до експозицій музею не підпускають. Бояться, що сховається і не знайдуть.

 
Фото: Миколи М'якшикова/Укрінформ

Співробітники притулку розповіли, що кіт Семен – вуличний кіт, який жив в одному з місцевих дворів. Одного разу він зник, а з'явився весь поранений.

Небайдужа жінка відвезла тварину до ветклініки, де у кота на додачу виявили запалення ясен, очей і наявність вушного кліща. Завдяки старанням зоозахисників кота вдалося вилікувати.

 
Фото: Миколи М'якшикова/Укрінформ

За їхніми словами, чотириногий охоронець уже має паспорт і всі щеплення, а також допущений до роботи. Самі працівники музею пообіцяли його пестити і поважати, і називати його виключно "Семеном Парфентичем".

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".

Сходіть на кладовище. Уривок з книжки "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"

Книжка «А тепер і спитати немає в кого», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті. З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе.