Археологи розкопали будинок іспанських конкістадорів

У Мехіко археологи виявили руїни будинку, побудованого в перші роки після завоювання іспанцями ацтекського міста-держави Теночтітлана.

Будинок стояв на місці будівлі 1870-х років, повідомляє Газета.UA із посиланням на сайт Національного інституту антропології та історії Мексики.

 
Будинок збудували на місці будинку ацтеків. 
Фото: INAH

На вулиці Хусто Сьєрра дослідники пробурили вертикальні отвори в землі на глибину 2,5 м і знайшли залишки доіспанської будівлі з базальтової плити.

В одній з свердловин виявили залишки будинку раннього періоду завоювання. Він був побудований з базальтових плит, блоків вулканічного андезиту і тезона, а також ацтекських матеріалів.

Вчені вважають, що цей будинок був зведений на місці зруйнованого будинку після взяття Теночтітлана 13 серпня 1521 року Ернаном Кортесом і його союзниками. Будинком міг користуватися і сам Кортес.

Подібні архітектурні знахідки є дуже рідкісними. Команда дослідників акуратно розширила свердловину і виявила сходи, з'єднані зі стіною шириною близько 1 м. Це міг бути боковий вхід в будинок.

"Цікаво те, що доіспанську підлогу в цій будівлі не використовували, вона була надбудована на 15-40 сантиметрів. Багато разів іспанці будували свої житла на місці колишніх будинків. Іноді вони повторно використовували ті ж матеріали або використовували стіни і підлоги як фундамент", - сказав археолог Рауль Баррера.

Відкриття підтверджує, що іспанці використовували індіанців в якості робочої сили. Прикладом цього є відкриті сходи, яка зводилася за місцевим будівельним технологіям, але вже під впливом архітектури епохи Відродження.

"Не дивлячись на те, що Теночтітлан упав, іспанці боялися повстання. Цю обережність видно в елементах будівництва, в тому числі товщині стін будинку, побудованого в перші роки після іспанського завоювання", - повідомив Баррера.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.