Князь Володимир, Сірко й Зимовий похід. Військові частини отримали нові назви. СПИСОК

Підрозділи Збройних сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби України отримали нові почесні найменування на честь полководців Русі,козаччини, діячів Української революції та сучасної війни з Росією.

Як повідомляє "Новинарня", відповідний указ президента Зеленського озвучили сьогодні на Софійській площі в Києві після церемонії урочистого підняття Державного Прапора України.

Глава держави вручив стрічки з почесними найменуваннями до прапорів командирам підрозділів. Згідно з указом президента:

  • 28-й окремій механізованій бригаді ЗСУ присвоєно почесне найменування імені Лицарів Зимового Походу (похід Армії Української Народної Республіки тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом генерала Михайла Омеляновича-Павленка 6 грудня 1919 — 6 травня 1920 рр.);
  • 92-й окремій механізованій бригаді ЗСУ – почесне найменування імені Кошового отамана Івана Сірка (Іван Сірко; 1605-1680, український полководець, козацький ватажок, полковник, кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового);
  • 17-й окремій танковій Криворізькій бригаді ЗСУ – почесне найменування імені Костянтина Пестушка (Костянтин Пестушко, він же Кость Степовий-Блакитний, 1898-1921, український військовий діяч, отаман Степової дивізії, Головний отаман Холодного Яру);
  • 456-й бригаді транспортної авіації ПС ЗСУ – почесне найменування імені Дмитра Майбороди (Дмитро Майборода, 1980-2014, командир екіпажу літака Ан-26 456-ї бригади, який загинув 14 липня 2014-го, відвівши підбитий російською ракетою транспортний літак від населених пунктів на Луганщині; Герой України);
  • Південному територіальному управлінню Національної гвардії України присвоєно почесне найменування Одеське; 
  • 15-му полку Національної гвардії – почесне найменування Слов'янський;
  • 105-му прикордонному загону ДПСУ – почесне найменування імені князя Володимира Великого;
  • 17-му прикордонному загону ДПСУ – почесне найменування імені полковника Олександра Жуковського (Олександр Жуковський, 1884-?, український громадсько-політичний та військовий діяч, полковник Армії УНР, Військовий міністр УНР).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.