До 30-ї річниці "Балтійського шляху" в Вільнюсі підготували гігантську інсталяцію. ФОТО

Гігантська інсталяція з 2145 старих радіоприймачів звучатиме в унісон ввечері 23 серпня на Соборній площі у Вільнюсі. Рекорд фіксуватиме литовське агентство Factum.

Унікальна конструкція під назвою "Одна хвиля" є частиною ювілейної програми, присвяченої 30-річчю "Балтійського шляху", повідомляє "Громадське" з посиланням на литовський суспільний мовник LRT.

23 серпня 1989 року два мільйони людей із Литви, Латвії та Естонії (це біля 25% населення трьох балтійських республік на той час) сформували 650-кілометровий живий ланцюг від Вільнюса до Таллінна.
 
ФОТО: LRT

Ідею радіоінсталяції придумали спільно LRT і два молодих художники. За проектом, установка мала складатися з 650 старих радіоприймачів.

Художники зверталися до людей по радіо і телебаченню з проханням пожертвувати старими радіоприймачами і доставити їх до місцевих поштових відділень або в штаб-квартиру LRT.

 
ФОТО: LRT

У підсумку виявилося, що люди привезли майже в чотири рази більше радіоприймачів, ніж очікувалося, й інсталяція досягнула розміру 5-поверхового будинку.

Усі радіоприймачі відтворюватимуть тримовну пісню The Baltics is Waking Up, яка стала гімном Балтійського шляху і однією з найпопулярніших пісень "Співочої революції" (1987–1991 роки) у країнах Балтії.

 
Фото: LRT
 
ФОТО: LRT

Після презентації на Соборній площі у Вільнюсі інсталяцію перенесуть у музей Парку Європи просто неба неподалік столиці.

ДОВІДКА:

23 серпня 1989 року, в 50-ту річницю підписання пакту Молотова—Ріббентропа між СРСР та нацистською Німеччиною, два мільйони жителів Латвії, Литви та Естонії вишикувалися у ланцюжок від Вільнюса до Таллінна через Ригу. Мирна масова громадянська акція "Балтійський шлях" внесена до Книги рекордів Гіннесса як найдовший в історії живий ланцюг, і занесена ЮНЕСКО до списку світової пам'яті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.