У Хорватії виявлені загадкові останки із незвичними черепами. ФОТО

Археологи виявили три скелети, два з яких мали витягнуті деформовані черепи, що робило їх схожими на "інопланетян". Витягнутий череп був ознакою краси і високого статусу.

Про це пише Journalist з посиланням на Live Science.

 
Фото: Live Science

Дослідники вивчили останки з допомогою ДНК-аналізу та рентгенографії. Виявилося, що скелети належать дітям чоловічої статі, які жили в 415-560 роках до Р.Х., у часи Великого переселення народів.

Вони страждали від недоїдання і померли у віці 12-16 років, проте невідомо, чи саме голод став причиною їх смерті.

Генетичний аналіз показав, що один з них мав західноазійське, інший — близькосхідне, а третій — східноазійське походження.

У другого хлопчика була черепна деформація кільцевого типу, тобто лобова кістка була сплющена, а висота черепа значно збільшена.

 
Фото: Live Science

У дитини з східноазіатських корінням, яка, як передбачається, була гунном, череп був витягнутий по діагоналі вгору.

Довідково. Черепна деформація в епоху Пізньої античності і Раннього Середньовіччя в Європі була популярна у гунів, що вторглися в Європу з Азії.

У II столітті цю процедуру практикували народи, які проживали на території Румунії. Витягнутий череп був ознакою краси і високого статусу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.