Під Житомиром вандали облили червоною фарбою пам’ятник захисникам України. ФОТО

У селищі Озерне під Житомиром невідомі облили червоною фарбою пам’ятник захисникам України, який там напередодні відкрили.

Про це повідомила кореспонденту Укрінформу начальник відділу комунікації Головного управління Нацполіції у Житомирській області Алла Ващенко.

 

"Вранці 24 серпня до поліції надійшло повідомлення про те, що в ніч із 23 на 24 серпня невідомі пошкодили пам'ятник героям-захисникам України в смт Озерне шляхом розлиття фарби. На місце події виїжджали співробітники поліції", - зауважила Ващенко.

За її словами, за вказаним фактом розпочато кримінальне провадження за статтею 194 Кримінального кодексу (умисне знищення або пошкодження майна).

Фото з пошкодженим пам'ятником раніше опублікувала на своїй сторінці у Facebook начальник управління культури та туризму Житомирської ОДА Тетяна Парфентієва.

"Вчора свяченою водою, сьогодні червоною фарбою, ставлення окремих "патріотів" до військових у військовому містечку Озерне. Боротьба триває", - написала Парфентієва.

Меморіал загиблим учасникам АТО/ООС "Героям – захисникам України" відкрили поблизу гімназії в Озерному 23 серпня.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.