У горах Таджикистану знайшли давню обсерваторію. ФОТО

Давню обсерваторію виявили у городищі Карон. Воно розташоване на сході Таджикистану.

"У руїнах обсерваторії знайдені кам'яні предмети, що мають різні геометричні форми. На нас чекає довга робота з вивчення історії обсерваторії та виявлених в ній предметів", - сказав академік Юсуфшо Якубов, повідомляє Газета.UA із посиланням на "Азія-Плюс".

Городище Карон
Городище Карон
Фото: tohasss.livejournal

Городище Карон таджицькі археологи виявили на території Дарвазського району Гірно-Бадахшанської автономної області в 2012 році. Воно розташовується на висоті понад 2000 м над рівнем моря і займає площу близько 100 га. Припускають, що городищу більше 4 тисяч років.

"Місцеві жителі знали, що на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря є якась стара фортеця, яку давно засипало ґрунтом. Коли я прийшов подивитися на це місце, виявив лише великий пагорб. Але, розглянувши все навколо і вивчивши, я прийшов до висновку, що це, швидше за все, п'ятикупольний храм вогню", - сказав учений.

Руїни обсерваторії в Кароні
Руїни обсерваторії в Кароні
Фото: АН РТ

За 7 років розкопок на городищі були знайдені фрагменти храму вогню. Також знайшли храм води, два храми вітру, вітряк, великий майданчики для гри в поло (чавгонбозі), адміністративні і житлові будівлі.

Храми належали адептам зороастрізму. Також фортеця була однією з найбільших гірських резиденцій місцевих правителів.

"До Х століття після Р.Х. тут сповідувався зороастризм, про що свідчить не тільки вівтар оташкад, але і найдавніша в світі кам'яна підставка, на якій лежала священна книга Авеста", - розповів Юсуфшо Якубов.

Карон перестав існувати в XV столітті. Жителі покинули його через виснаження водних ресурсів. Для повного вивчення історії міста знадобиться ще як мінімум півтора-два десятиліття досліджень.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.