У Великобританії знайшли давній скарб вартістю $6 млн. ФОТО

У Великій Британії за допомогою металошукача виявили скарб монет XI ст. Середньовічні пенні кількостю 2,5 тис. оцінили у $6,2 млн.

Їх викарбували у період правління останнього англосаксонського короля Гарольда II Годвінсона, чиє правління закінчилось після битви при Хастінгсі у 1066 році. Усі вони перебувають у відмінному стані, мають написи монетного двору, повідомляє Газета.UA із посилання на видання The Sun.

Родина виявила 2,5 тис. коштовних монет XI ст. за допомогою металошукача
Родина виявила 2,5 тис. коштовних монет XI ст. за допомогою металошукача
Фото: thesun.co.uk

Це величезна сума для того часу. Саме тому дослідники переконані, що знахідка належала якщо не самому королю, то поважному чиновнику, наближенному до нього.

Родина, що знайшла скарб, повідомила про знахідку до поліції, як цього вимагає закон. Монети передали до Британського музею для оцінки.

Ліза Ґрейс та Адам Стейплс, британська родина, що знайшла скарб
Ліза Ґрейс та Адам Стейплс, британська родина, що знайшла скарб
Фото: Bournemouth News

Вони виявились на декілька мільйонів дорожчими за значно більший Стаффордширський скарб золотих прикрас, виявлений мисливцем за скарбами 2009-го неподалік Бірмінгему.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.