Серпи часів Геродота знайдені у Дубні на Рівненщині. ФОТО

На острові Дубовець у межах Дубна Рівненської області археологи знайшли крем’яні жниварські знаряддя праці. Серпи лежали поряд один із одним на однаковій глибині.

"Знахідкам більш ніж два з половиною тисячоліття – це часи Геродота", – повідомив кореспондентові Радіо Свобода один з ініціаторів експедиції, керівник Міжрегіональної громадської організації "Дубенський археологічний осередок" Андрій Бардецький. Науковці припускають, що ними користувалися скіфи-орачі, сліди яких періодично знаходять на території південної Волині.

Повертаючи пам'ять про середньовічний монастир, археологи віднаходять давніші артефакти
Повертаючи пам'ять про середньовічний монастир, археологи віднаходять давніші артефакти

Це не найдавніші артефакти з експедиції на території пізньосередньовічного Свято-Воскресенського монастиря. Дещо раніше у давнішому горизонті на території розкопок були віднайдені сокири з опоки – знаряддя первісних мисливців.

Щодня археологи знаходять фрагменти предметів побуту, посуд, прикраси, натільні хрестики, монети; віднайдені дев'ять поховань. Зараз тривають пошуки фундаменту монастирського храму.

Щодня археологи знаходять фрагменти предметів побуту, посуд, прикраси, натільні хрестики, монети
Щодня археологи знаходять фрагменти предметів побуту, посуд, прикраси, натільні хрестики, монети

Започаткувати експедицію "змусили" скарбошукачі та місцеве звірогосподарство, яке влаштувало на острові смітник. Археологи Андрій Бардецький та керівник відділу історико-культурного заповідника міста Дубно Юрій Пшеничний створили проект, який минулоріч підтримала Британська рада в Україні, а нинішнього року – міська рада Дубна.

До розкопок долучилися практиканти з Національного університету "Острозька академія" та місцеві волонтери.

Довідково. Жіночий монастир, заснований у 1592 році князем Василем Костянтином Острозьким, рівно за 240 років був скасований указом російського імператора (на той час він був уніатським). Картографи оминули це місце, тож пошуковці розпочали роботу "всліпу", однак натрапили саме на територію монастиря.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.