Спецпроект

Незабаром почнеться показ фільму Агнешкі Голланд про Голодомор

На офіційній facebook-сторінці фільму «Ціна правди» з’явилася інформація про початок показу та постер для українського прокату.

"Нагадуємо, що стрічка розповідає історію Гарета Джонса — молодого амбітного журналіста, який у 1933 році вирушив до Радянського Союзу, щоб викрити правду про злочини сталінського режиму та Голодомор в Україні", — ідеться в повідомленні на офіційній facebook-сторінці фільму "Ціна правди".

Фільм заснований на реальних подіях.

Джонс кілька разів відвідував СРСР на початку 1930-х років, коли тривала політика форсованої колективізації.

Після повернення на Захід Гарет Джонс у серії статей для газет Manchester Guardian і The New York American описав усі подробиці масових смертей від сталінського штучного голоду в Україні.

Джонс був одним із перших, хто розповів про штучний голод у західній пресі.

Фільм зняла польська режисерка Агнешка Холланд, голова Європейської кіноакадемії, номінантка кінопремій "Оскар" і BAFTA. Зйомки проходили в Україні, Польщі та Шотландії (Велика Британія).

В український прокат фільм вийде під назвою "Ціна правди" 28-29 листопада.

Світова прем'єра стрічки відбулася на Берлінському кінофестивалі в лютому 2019 року. Головну роль виконав Джеймс Нортон, відомий за фільмами "Війна і мир", "Щаслива долина" і "МакМафія".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.