Спецпроект

Незабаром почнеться показ фільму Агнешкі Голланд про Голодомор

На офіційній facebook-сторінці фільму «Ціна правди» з’явилася інформація про початок показу та постер для українського прокату.

"Нагадуємо, що стрічка розповідає історію Гарета Джонса — молодого амбітного журналіста, який у 1933 році вирушив до Радянського Союзу, щоб викрити правду про злочини сталінського режиму та Голодомор в Україні", — ідеться в повідомленні на офіційній facebook-сторінці фільму "Ціна правди".

Фільм заснований на реальних подіях.

Джонс кілька разів відвідував СРСР на початку 1930-х років, коли тривала політика форсованої колективізації.

Після повернення на Захід Гарет Джонс у серії статей для газет Manchester Guardian і The New York American описав усі подробиці масових смертей від сталінського штучного голоду в Україні.

Джонс був одним із перших, хто розповів про штучний голод у західній пресі.

Фільм зняла польська режисерка Агнешка Холланд, голова Європейської кіноакадемії, номінантка кінопремій "Оскар" і BAFTA. Зйомки проходили в Україні, Польщі та Шотландії (Велика Британія).

В український прокат фільм вийде під назвою "Ціна правди" 28-29 листопада.

Світова прем'єра стрічки відбулася на Берлінському кінофестивалі в лютому 2019 року. Головну роль виконав Джеймс Нортон, відомий за фільмами "Війна і мир", "Щаслива долина" і "МакМафія".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.