АНОНС: Лекція “Виселення українців з Польщі до УРСР у 1944-1946 рр.”

Найбільша депортація українців із Польщі до УРСР у 1944-1946 рр. — мало знана сторінка нашої історії. Тоді близько 100 000 людей із загального числа 488 тис. депортованих потрапили в області українського Півдня і лише згодом змогли перебратися в західні регіони.

Лектор розповідатиме про кілька історичних земель: Таврію, Галичину, Волинь, Закерзоння, повідомляють організатори "Пам'ять Нації".

 

Лектор розповість, якими були цілі та причини т.зв. обміну населенням між УРСР та Польщею; за якими напрямками розселяли українців з Польщі; як відбувався процес втечі з областей Півдня та Сходу на Західну Україну; про адаптацію переселенців з Польщі в УРСР та відродження знань про українські етнічні землі в Польщі за часів незалежності України.

Водночас лектор пояснить різницю поміж даною депортацією і операцією "Вісла", котра була проведена в межах польської держави в 1947 р. і призвела до повного припинення української екзистенції на цих теренах.

Лектор: Роман Кабачій, історик та публіцист, доктор Ph.D в галузі новітньої історії, автор книги "Вигнані на степи".

Час: 7 вересня, субота, 16:00

Місце: Козацький дім, пров. Т.Шевченка, 5 (2 поверх), м. Київ, ст.м. Майдан Незалежності.

Кількість місць обмежена. Реєстрація за посиланням.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.