Міністр культури РФ назвав чеського чиновника нацистом через ситуацію з пам’ятником маршалу СРСР Конєву

Міністр культури Росії Володимир Мединський назвав старосту одного з районів Праги «гауляйтером» через ситуацію з пам’ятником маршалу СРСР Івану Конєву.

Про це повідомляє Громадське із посиланням на "РИА Новости".

Закритий брезентом пам'ятник маршалу СРСР Івану Конєву
Закритий брезентом пам'ятник маршалу СРСР Івану Конєву
Фото: Ондржей Шрамек/архів Праги-6

Раніше Ондржей Коларж, староста району Прага-6, де розташований пам'ятник, закрив його брезентом для захисту від вандалів, які регулярно обливають монумент червоною фарбою.

Мединський сказав, що РФ вдячна президенту Чехії Мілошу Земану, який виступає за збереження пам'ятника, а Коларжа назвав "гауляйтером".

"Прагу звільнили після падіння Берліна, 12 тисяч наших солдатів загинули під час звільнення Праги. Вдячні жителі міста збудували меморіал Конєву", — сказав російський міністр.

Речник президента Земана Іржи Овчарек заявив, що глава держави "повністю розуміє" обурення Мединського. Чинний президент Чехії відомий своїми проросійськими поглядами.

Водночас у Міністерстві закордонних справ критично прокоментували заяву міністра культури РФ.

"Я не вважаю цю заяву доречною. Думаю, вибачення допоможуть поліпшити ситуацію", — сказав глава МЗС Томаш Петричек.

У свою чергу, Віце-прем'єр Чехії Ян Гамачек запропонував провести референдум у районі Прага-6, аби жителі самі вирішили долю пам'ятника Конєву.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.