У Києві відкрили виставку архівних документів Народного Руху України. ФОТО

У Центральному державному архіві громадських обʼєднань України відкрилася виставка “Народний Рух України: від громадської ініціативи до політичної сили”, присвячена 30-й річниці Народного Руху України.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

"Не кожна політична партія, не кожен політичний рух може похвалитися такою тривалою історією. Сьогоднішня палітра українського політикуму може загубитися в назвах, програмах діяльності. Але коли ми говоримо про захід Радянського союзу, ми маємо на увазі створення потужної громадсько-політичної організації Народний Рух України.

Це 1989 рік, коли фактично всі інтелектуальні зусилля країни були направлені в майбутнє, і батьки-засновники нової країни розуміли, що зараз потрібно ініціювати потужний громадсько-політичний рух, який має потім в майбутньому прийняти цю країну", - сказав на відкритті виставки перший заступник голови Державної архівної служби Іван Кісіль.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

На виставці вперше демонструються оригінали документів Народного Руху, видання керівних органів Руху, висвітлюється його роль в здобутті країною незалежності.

Серед іншого представлено матеріали Установчого з'їзду Народного Руху , який відбувся 8-10 вересня 1989 року, його Статут та Програма, документи, які розповідають про організовані Рухом масові суспільно-політичні акції - "живий ланцюг" між Києвом та Львовом, присвячений річниці проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР, святкування 500-річчя українського козацтва, підняття біля будівлі Київської міської ради національного українського прапора та багато іншого.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

Як зазначив на відкритті виставки один з засновників Народного Руху, народний депутат І, ІІ, III, IV та VI скликань Іван Заєць, такий великий громадсько-політичний рух потребує фахового вивчення і осмислення в контексті геополітичних змін, що відбулися наприкінці XX сторіччя.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

"Раз на тисячу років випадає утворити свою державу, це вершинна перемога для будь-якого народу, не виключенням є і українці... І оцей період започаткування має бути в фокусі наукових досліджень, політичних речей.

Рух очолив боротьбу останніх визвольних змагань українців за незалежність України, відновлення своєї державності. А державність України змінила, без сумніву, політичну карту світу...

Ми зруйнували через розвал Радянського союзу цю комуністичну систему, яка тримала цей світ у покорі, страху, загрозі війни. Ми дали можливість Європі врешті-решт увійти у свої природні цивілізаційні межі", - сказав Іван Заєць.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

Виставка відкрита для огляду в бібліотечному залі Центрального державного архіву громадських об'єднань України.

Виставку підготували спільно Центральний державний архів громадських об'єднань України та Центральний державний кінофотоархів України ім. Г.С. Пшеничного.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.