У Києві відкрили виставку архівних документів Народного Руху України. ФОТО

У Центральному державному архіві громадських обʼєднань України відкрилася виставка “Народний Рух України: від громадської ініціативи до політичної сили”, присвячена 30-й річниці Народного Руху України.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

"Не кожна політична партія, не кожен політичний рух може похвалитися такою тривалою історією. Сьогоднішня палітра українського політикуму може загубитися в назвах, програмах діяльності. Але коли ми говоримо про захід Радянського союзу, ми маємо на увазі створення потужної громадсько-політичної організації Народний Рух України.

Це 1989 рік, коли фактично всі інтелектуальні зусилля країни були направлені в майбутнє, і батьки-засновники нової країни розуміли, що зараз потрібно ініціювати потужний громадсько-політичний рух, який має потім в майбутньому прийняти цю країну", - сказав на відкритті виставки перший заступник голови Державної архівної служби Іван Кісіль.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

На виставці вперше демонструються оригінали документів Народного Руху, видання керівних органів Руху, висвітлюється його роль в здобутті країною незалежності.

Серед іншого представлено матеріали Установчого з'їзду Народного Руху , який відбувся 8-10 вересня 1989 року, його Статут та Програма, документи, які розповідають про організовані Рухом масові суспільно-політичні акції - "живий ланцюг" між Києвом та Львовом, присвячений річниці проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР, святкування 500-річчя українського козацтва, підняття біля будівлі Київської міської ради національного українського прапора та багато іншого.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

Як зазначив на відкритті виставки один з засновників Народного Руху, народний депутат І, ІІ, III, IV та VI скликань Іван Заєць, такий великий громадсько-політичний рух потребує фахового вивчення і осмислення в контексті геополітичних змін, що відбулися наприкінці XX сторіччя.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

"Раз на тисячу років випадає утворити свою державу, це вершинна перемога для будь-якого народу, не виключенням є і українці... І оцей період започаткування має бути в фокусі наукових досліджень, політичних речей.

Рух очолив боротьбу останніх визвольних змагань українців за незалежність України, відновлення своєї державності. А державність України змінила, без сумніву, політичну карту світу...

Ми зруйнували через розвал Радянського союзу цю комуністичну систему, яка тримала цей світ у покорі, страху, загрозі війни. Ми дали можливість Європі врешті-решт увійти у свої природні цивілізаційні межі", - сказав Іван Заєць.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

Виставка відкрита для огляду в бібліотечному залі Центрального державного архіву громадських об'єднань України.

Виставку підготували спільно Центральний державний архів громадських об'єднань України та Центральний державний кінофотоархів України ім. Г.С. Пшеничного.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.